Герб Ангільї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Ангільї
Coat of arms of Anguilla.svg
Деталі

Герб Ангільї — офіційний символ британської заморської території. Він складається з емблеми, яку, зокрема, зображено на прапорі Ангільї. На гербі у формі кола змальовано трьох дельфінів жовтогарячого кольору, які стрибають над морем. Коло символізує безперервність, а самі дельфіни — витривалість, єдність та силу. Задній фон емблеми білого кольору, що символізує мир та спокій. Унизу емблеми зображено бірюзово-синю смужку, що символізує море, а також віру, молодість та надію.

Історія[ред.ред. код]

Герб Республіки Ангілья 1967 р

Перший герб був прийнятий у вересні 1967 року. Мушля, як і риба на одному з полів щита, символізує багатства Карибського моря і його значення для Ангільї та позначає одну з галузей острівної економіки - рибальство, а плоди місцевих рослин на щиті - іншу, не менш важливу галузь - вирощування фруктів та овочів, які символізують землю з її ресурсами і взагалі процвітання. Сяюче сонце говорить про спекотний клімат острова і надії на його світле майбутнє. Стовбур старовинної гармати нагадує про бурхливу ​​історію цих місць, пов'язану з колоніальними захопленнями і піратством.

Дельфін-білобочка, який підтримує щит, представляє фауну острова і оточуючих вод і уособлює мудрість і дружелюбність місцевих мешканців. Незвичайний другий щитотримача - дерево. Це махагоні - вічнозелене дерево з дуже твердою, міцною і красивою деревиною, що йде на виготовлення меблів і художніх виробів. При цьому на гербі зображено конкретне дерево - найстаріше на острові - йому 200 років. Махагоні говорить про багату тропічну рослинність Ангільї та про силу і стійкості остров'ян. Девіз англійською мовою також говорить: «Сила і стійкість». Неподалік від дерева зображені дві квітки, які теж символізують рослинність острова, а за одною з них - мушля равлика.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.

Посилання[ред.ред. код]