Герб Деснянського району

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Деснянського району
Coat of arms of Desna Raion.svg
Версії
Coat of Arms of Desna Raion UHT.svg
Герб за стандартом УГТ
Деталі
Носій Деснянський район (Київ)
Затверджений 27 травня 2004

Герб Деснянського району — офіційний символ Деснянського району міста Києва. Затверджений 27 травня 2004 року. Автор-художник — член комісії з питань геральдики Київської міської ради, автор герба Києва Юрій Соломінський.

На гербі зображений Архангел Михаїл у білому вбранні, малиновому плащі, підперезаний золотим поясом. У правій руці він тримає вогняний меч-промінь та білий щит з золотим грецьким хрестом у лівій руці, на малиновому тлі зображені три золотих старокиївських гривні, на зеленому — білий журавель з золотим ключем з червоними ногами та дзьобом. На зеленому тлі — золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору. Щит орнаментований срібним стилізованим рослинним орнаментом з листя чаполочі. Навершшям щита є тризуб. На місці девізу напис: «Деснянський район».

Перев'яз — хвиляста стрічка-всесвітній символ води, що акцентує назву району. Архангел Михаїл — головний символ Києва, свідчить про те, що район — виразник і спадкоємець генеалогічної лінії розвитку стародавнього міста. Пізньоготський щит базується на осучасненій формі ранніх готських щитів. Журавель — птах сонця, символізує охоронця домашнього вогнища, родинних традицій та звичаїв. Ключ — символ безпеки, щоб зберегтися від небажаючих ворожих сил. Золоті гривні часів Київської Русі символізують сучасний Національний банкнотно-монетний двір. Княжий двір — відгомін існування на території району князівських резиденцій ще з XI століття. Орнамет з оправю чаполоч за українською міфологією — символ добрих сил природи та світової гармонії. Тризуб символізує незалежність району як адміністративно-територіальної одиниці.

Література[ред. | ред. код]

  • Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ, 2006. — С. 27—29.