Кудринці (Чортківський район)
| село Кудринці | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район | Чортківський район | ||
| Громада | Мельнице-Подільська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | кінець XV століття | ||
| Населення | 1582 | ||
| Поштовий індекс | 48750 | ||
| Телефонний код | +380 3541 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д.Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. | ||
| Водойми | Збруч | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 | ||
| Карта | |||
  Кудринці | |||
 Кудринці | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Ку́дринці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ[2][3].
Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.
Кудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права.
В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.
Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.
З 1991 року в складі незалежної України.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[4].
Монастир монахинь василіянок[ред. | ред. код]
У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[5]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1938, мурована, УГКЦ).
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[6] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[7]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,62 | |
| російська | 0,25 | |
| білоруська | 0,25 | |
| циганська | 0,2 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
_-_9287.jpg)
- Кудринецький замок
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
- Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
- Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
- Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
- Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
- Вал Траяна Кудринці IV
- Силурійські відклади в Кудринцях
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р.
Погруддя — бетон, постамент — камінь.
Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.[9][10]
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Відомі люди[ред. | ред. код]
- о. Капустинський Олександр — священик та кудринецький декан УГКЦ, громадсько-політичний та освітній діяч, помер у селі.[11]
- Буркацький Зіновій Павлович (* 1962) — завідувач кафедри Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, заслужений діяч мистецтв України[12].
Світлини[ред. | ред. код]
-
Покровська церква 1938 р. -
Автобусна зупинка на околиці -
Млин 1927 р. на річці Збруч -
Вигляд із Кудринецького замку на Кудринці Хмельницької обл. -
Збруч біля Кудринців
Див. також[ред. | ред. код]
- Кудринці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Західне Поділля — історико-географічна область.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
- ↑ Козєбродських
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 12 січня 2007.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 31. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 7 листопада 2019.
 |
У Вікісловнику є сторінка Кудринці. |
Література[ред. | ред. код]
- Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
- Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
- Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
- Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
- Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
- Шот М. Замок на мармурі // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
- Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
- Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Тернопільщина [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки України [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Петро Власенко. Україна — фотопрогулянки [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- руїни замку в Кудринцях (опис, фото)
| ||||||||