Герд-Пауль фон Белов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герд-Пауль фон Белов
нім. Gerd-Paul von Below
Майор фон Белов (ліворуч) в 1939 році.
Народився 30 листопада 1892(1892-11-30)
Штрасбург, Uecker-Randowd, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер 8 грудня 1953(1953-12-08) (61 рік)
Chernzyd, Q19837551?, Lezhnevsky Districtd, Івановська область, РРФСР, СРСР
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-майор резерву
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Герд-Пауль Валеріан Георг Генріх фон Белов (нім. Gerd-Paul Valerian Georg Heinrich von Below; 30 листопада 1892, Штрасбург, Німецька імперія8 грудня 1953, Івановська область, РРФСР) — німецький офіцер, генерал-майор резерву вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник знатного мекленбурзького роду. Син генерал-майора Прусської армії Фрідріха Пауля фон Белова (1858–1924) і його дружини Анни Генрієтти, уродженої фон Гелльдорфф (1866–1924). 24 жовтня 1911 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 31 березня 1920 року звільнений у відставку і став фермером.

23 вересня 1935 року вступив в 4-й піхотний полк. В 1938 році переведений в 374-й піхотний полк 207-ї піхотної дивізії. З 26 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону свого полку. Учасник Польської і Нідерландської кампаній. З 6 січня по 1 лютого 1941 року пройшов курс командира полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 22 листопада 1941 року — заступник командира, з 4 лютого 1942 року — командир свого полку. Учасник другої битви на Ладозькому озері. 20 січня 1943 року був поранений і відправлений на лікування. 15 травня 1943 року повернувся в свій полк. 30 вересня 1944 року відправлений в резерв ОКГ. З 19 жовтня по 15 листопада пройшов курс командира дивізії. З 9 лютого 1945 року — командир 615-го дивізійного штабу особливого призначення. 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Сілезії. Помер в таборі для військовополонених 5110/48 «Войково» і був похований на німецькому військовому цвинтарі разом з іншими генералами, які померли в таборі.

Сім'я[ред. | ред. код]

22 вересня 1920 року одружився з Ірмгард фон Бонін (14 липня 1893 — 10 жовтня 1945), дочкою генерал-лейтенанта Прусської армії Ганса Фріца фон Боніна. В пари народився син.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987.