Герелло Василь Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Герелло
Основна інформація
Дата народження 13 березня 1963(1963-03-13) (61 рік)
Місце народження Васловівці, Чернівецька область, Українська РСР
Роки активності 1990 — по сьогодні
Громадянство СРСР і Росія
Національність українець
Професія оперний співак
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Праця в операх у всіх відомих операх світу
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Жанри опера і камерна музика
Псевдоніми НАР
Заклад Маріїнський театр
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист Російської Федерації Заслужений артист Росії Заслужений артист України Премія ФСБ

Василь Георгійович Герелло[1] (* 13 березня 1963, с. Васловівці, Чернівецька область, УРСР, СРСР) — радянський і російський оперний співак. Заслужений артист України (2006). Народний артист Російської Федерації (2008).

Виступав на підтримку війни РФ в Україні. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Середню освіту здобув у ближніх до рідного села Малому Кучурові (9 клас) та Садгорі (11 клас). В школі навчався добре.

Після здобуття середньої освіти вступає до Чернівецького музичного училища[3]. На той час Василь уже самотужки оволодів багатьма музичними інструментами (акордеоном, баяном, саксофоном та ін.), мав досвід виступів на сільських заходах (весіллях та ін.).

Через рік навчання в училищі його призвали на дійсну військову службу. Служив не далеко — в Садгорі (тепер це частина Чернівців)[4], грав у військовому оркестрі, часто в складі оркестру в Чернівецькому будинку офіцерів, де познайомився з своєю майбутньою дружиною.

Після закінчення терміну служби в армії, Василь Герелло повертається продовжувати навчання в Чернівецьке музичне училище, але вже на вокальне відділення. За порадою вчителів, які розгледіли в здібному студентові майбутню світову зірку, не завершивши навчання в училищі, поступає в Ленінградську консерваторію[5] на вокальний факультет, в клас Ніни Олександрівни Серваль.

Ленінградську консерваторію Василь Герелло закінчив у 1991 році, а ще в 1990 році, на третьому курсі, після того, як його прослухав головний диригент Маріїнського театру Валерій Гергієв, був запрошений на роботу в трупу цього театру, причому — на головні партії.

Дебютом співака Герелло став Валентин у «Фаусті», незабаром були ролі Онєгіна, Родріго. Василь став першим, хто в Маріїнському театрі заспівав «Травіату» мовою оригіналу. У студентські роки відбувся і зарубіжний дебют співака: на сцені Нідерландської опери у виставі «Севільський цирульник» він заспівав партію Фігаро.

З трупою Маріїнського театру Василь Герелло з гастролями відвідав майже всі оперні сцени європейських і світових театрів. Орфеєм «російської сцени» називали зарубіжні музичні критики В. Г. Герелла — соліста Маріїнського театру[6].

Василь Герелло виступав з усіма всесвітньо відомими диригентами: Валерієм Гергієвим, Ріккардо Муті, Мунг-Вун Чунгом, Клаудіо Аббадо, Бернардом Хайтинком, Фабіо Луізі та іншими.

Після розпаду Радянського Союзу Герелло вийшов із штату Маріїнського театру, але не порвав з ним — часто виступає в театрі по контракту, як і з багатьма оперними театрами світу.

У 2000 році у Франції вийшов фільм-опера «Війна і мир» (La guerre et la paix) режисера Франсуа Руссійон з Василем Герелло в одній з головних ролей[7].

Василь Герелло володіє українською, англійською, іспанською, італійською та російською мовами.

Проживає з сім'єю в Санкт-Петербурзі, кожного року відвідує рідне село Васловівці та місто своєї молодості Чернівці.

18 березня 2022 року виступив на концерті в Москві (стадіон «Лужники») з нагоди річниці окупації Криму, таким чином відкрито підтримавши війну Російської Федерації проти України.

У квітні 2022 року виступав з концертом у марафоні «Za Россию» на підтримку російського вторгнення в Україну[8].

Творча діяльність[9][ред. | ред. код]

Партії, виконувані на сцені Маріїнського театру та інших театрів[ред. | ред. код]

Обкладинка україномовного диску Василя Герелло

Також репертуар співака включає партії Герцога («Скупий лицар»), молодого балеарця («Саламбо»), Папагено («Чарівна флейта»), Юлія Цезаря («Юлій Цезар»), Симона Бокканегра («Симон Бокканегра»), Річарда Форту («Пуритани»), Альфіо («Сільська честь»), Філіппо Марії Вісконті («Беатріче ді Тенда»), Тоніо («Паяци»), Дона Карлоса («Ернані»), графа ді Луна («Трубадур»).

Гастролі[ред. | ред. код]

З трупою Маріїнського театру Василь Герелло гастролює в Іспанії, Італії, Шотландії (Единбурзький фестиваль), Фінляндії (фестиваль в Міккелі), Франції і Португалії.

Запрошується найбільшими оперними театрами світу, серед яких Опера Бастилія (Париж), дрезденська Земпера, берлінські Дойче Опер і Штаатсопер, Метрополітен-опера (Нью-Йорк), віденська Штаатсопер, Королівський оперний театр Ковент-Гарден (Лондон), театр Ла Феніче (Венеція), Канадська національна опера (Торонто), Театро Колон (Буенос-Айрес), Театр Сан-Паоло (Бразилія), Опера Сантьяго де Чилі, Ла Скала (Мілан), оперні театри Амстердама і Бергена.

Концертна діяльність[ред. | ред. код]

Василь Герелло, як співак, веде активну концертну діяльність.

Він брав участь в концерті молодих солістів країн Тихого океану в оперному театрі Сан-Франциско, виконав камерну сольну програму в театрі Шатле, співав в концерті Belcanto з симфонічним оркестром Бельгії. Виступав в Нью-Йорку (Карнегі-хол) і Лондоні (Королівський Альберт-холл), з Далласким і Нью-йоркським симфонічними оркестрами. Дає сольні концерти на сцені Концертного залу Маріїнського театру. Часто виступає з благодійними концертами на сценах Санкт-Петербургу.

Фестивальна діяльність[ред. | ред. код]

Василь Герелло учасник багатьох міжнародних фестивалів, серед яких VII Міжнародний фестиваль «Музика великого Ермітажу», XIV Міжнародний музичний фестиваль «Палаци Санкт-Петербургу», фестиваль «Зірки білих ночей» і Московський Пасхальний фестиваль. Виступає зі всесвітньо відомими диригентами — Валерієм Гергієвим, Ріккардо Муті, Мунг-Вун Чунгом, Клаудіо Аббадо, Бернардом Хайтинком, Фабіо Луїзі і багатьма іншими.

Нагороди[ред. | ред. код]

Відгуки преси про Василя Герелло[9][ред. | ред. код]

  • Оперна зірка світової величини. Яскрава зірка, нетипова для музичного небосхилу («Санкт-Петербургские Ведомости»).
  • Ще одна безперечна удача — образ Дон Карлоса, створеного Василем Герелло. Співак з усією точністю передає нам суть характеру вердиевского героя. Його особлива гідність — в достовірності вокальної інтерпретації і виразній акторській грі. Додамо до цього прекрасний чарівливий баритон, що підкорює силою звучання («Российская газета»)
  • Вже в першому творі — каватині Фігаро з «Севільського цирульника» — проявилися усі достоїнства співака: сила, гнучкість і рухливість голосу, рівне звуковедення, красивий тембр… («Вечерний Петербург»)
  • На алеї слави у Чернівцях демонтували зірку Василя Герелло — фото («Молодий Буковинець»[11])

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

18 березня 2022 р. у Росії відзначали восьму річницю анексії Криму. На честь цього та в знак підтримки війни в Україні у Москві відбувся концерт. Буковинець Герелло виступав разом із гуртом «Любе», Олегом та Родіоном Газмановими, Юлією Чичеріною та іншими зірками країни РФ. Також під час заходу виступив президент РФ Володимир Путін, який заявив, що росіяни «ще ніколи не були такі згуртовані, як зараз». («Суспільне»[12])

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Герелло Альона, хормейстер
  • Син — Герелло Андрій Васильович, юрист

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Незвичне для Буковини прізвище Василю Герелло дісталося від прадіда, італійця із Неаполя, солдата австрійської армії, який під час Першої світової війни полюбив українську дівчину із Буковини (на той час — Герцогства Буковини, яке входило тоді до складу Австро-Угорської імперії) і залишився в Буковині назавжди.
  2. ↑ Центр «Миротворець»: Герелло Василь Георгійович
  3. ↑ Тепер це — Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича
  4. ↑ В Садгорі в той період також служив не менш відомий — офіцер, в майбутньому письменник, Віктор Суворов (Володимир Богданович Різун).
  5. ↑ Тепер — Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
  6. ↑ Толока
  7. ↑ Фільм «Війна і мир». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
  8. ↑ Карпенко, Макс (11 травня 2022). Лідер топа – Серьга. Скільки російські зірки заробили на концертах Za Россию. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  9. ↑ а б Маріїнський театр. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
  10. ↑ Про нагородження представників світового українства з нагоди 15-ї річниці незалежності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
  11. ↑ На алеї слави у Чернівцях демонтували зірку Василя Герелло - фото. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  12. ↑ Спатарь, Наталія (19 березня 2022). У Чернівцях демонтували зірку співаку, який виступив на концерті у Москві. Суспільне | Новини (uk-UA) . Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герелло_Василь_Георгійович&oldid=42337435