Герлаховський пік
| Герлаховський пік | ||||
| Назва на честь (епонім): |
| |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
49°10′02″ пн. ш. 20°07′52″ сх. д. / 49.16722° пн. ш. 20.13111° сх. д. | ||||
| Країна |
 Словаччина | |||
| Регіон |
Високі Татри Попрад | |||
| Розташування | Пряшівщина, Словаччина | |||
| Система | Високі Татри, Татри, Карпати | |||
| Тип | гора і найвища точкаd | |||
| матеріал | граніт | |||
| Висота | 2654,4 м | |||
| Висота відносна | 2344 м | |||
| Ізоляція | 509 км | |||
| Перше сходження | 1834 Ян Стілл | |||
  Герлаховський пік Герлаховський пік (Словаччина) | ||||
 | ||||
 Герлаховський пік у Вікісховищі | ||||
Герлаховський пік, або Ґерлаховски-Штіт[1] (словац. Gerlachovský štít) — найвища вершина Високих Татр і усіх Карпат, висота над рівнем моря 2654,4 м. Розташовується на Пряшівщині в Словаччині.
Гора складається з гранітів. Входить до складу Татранського національного парку. Вершина є частиною Корони Європи та Великої Корони Татр[2].
Назви[ред. | ред. код]
Назва гори походить від містечка Герлахів, розміщеного біля підніжжя гори. Штит у перекладі зі словацької означає шпиль, вершина. У XVIII столітті використовувалась німецька назва Кессельберг (нім. Kösselberg). Першою словацькою назвою була Котел (словац. Kotol). Після з'ясування того, що Герлахівка є найвищою горою Карпат, нею зацікавилась влада Австро-Угорської імперії і з 1896 по 1918 роки гора називалась іменем імператора Франца Йосипа І. Чехословацький уряд у 1923 році замінив назву на Шпиль легіонерів (Štít Legionárov). З 1932 року вершина носить нинішню назву. Однак у 1949 році гора була перейменована на Пік Сталіна, і називалась так до 1959 року, коли їй була остаточно повернена назва «Герлаховський пік».
Історія[ред. | ред. код]
За часів Австро-Угорщини гора не завжди вважалась найвищою в Карпатах і тривалий час це звання утримували інші вершини. З 1838 року було встановлено, що вершина справді є найвищою, однак остаточно це було затверджено лише у 1875 році.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Герлаховський пік є дуже популярним серед туристів та альпіністів. Проте сьогодні самостійний доступ на гору заборонений словацькою владою і піднятись на неї можна лише у супроводі спеціального провідника. Найкращим часом для сходження вважається період між червнем та вереснем, коли на горі немає снігу.
Галерея[ред. | ред. код]
| Види найвищої гори Карпат — Герлаховський пік | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 419.
- ↑ Andrzej Marcisz, Wielka Korona Tatr. Przewodnik wspinaczkowy po 14 ośmiotysięcznikach tatrzańskich, Gliwice: wyd. Helion, 2020, ISBN 978-83-283-5985-7.
Література[ред. | ред. код]
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герлаховський пік |
- News (SK) from High Tatras [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Пік Сталіна — найвища вершина Карпат. [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] (історичне минуле)
|
