Координати: Невідомий формат аргументу

Герлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто та громада
Герлен
Heerlen

Glaspaleis musicschool.jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати Координати: Невідомий формат аргументу

Країна Нідерланди
Провінція Лімбург
Громада Герлен
Межує з

сусідні нас. пункти
Brunssum[d], Kerkrade[d], Landgraaf[d], Nuth[d], Voerendaal[d], Аахен, Schinnen[d] і Simpelveld[d]

 ?

Площа 45,5 км²
Висота центру 113 м м
Населення 89 267  (2010)
Густота населення 1983 осіб/км²
Катойконім нід. Heerlenaar
Міста-побратими
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код 045
Поштовий індекс 6400-6433
Автомобільний код P (Лімбург)
GeoNames 2754651
OSM r1411782  ·R
Офіційний сайт heerlen.nl
Герлен. Карта розташування: Нідерланди
Герлен
Герлен
Герлен (Нідерланди)
Лімбург
Герлен
Герлен
Герлен (Лімбург (провінція Нідерландів)|Лімбург)
Герлен у Вікісховищі?
Розташування громади Герлен на карті Нідерландів

Герлен (нід. Heerlen, лімб. Heële) — місто та громада у Нідерландах.

Географія[ред. | ред. код]

Місто Герлен розташоване на південному сході нідерландської провінції Лімбург, це — друге за величиною місто Лімбурга. Площа міста становить 45,5 км². Чисельність населення — 92 542 людини (на 1 січня 2005). Чисельність населення у міській агломерації Герлен — 220 000 осіб.

На північ від Герлена розташована природоохоронна зона «Брюнссюмер Гейде», на схід — нідерландські міста Ландграф та Керкраде, на південний схід — німецьке місто Аахен.

Історія[ред. | ред. код]

Перше поселення на території громади відноситься до неолітичної Міхельсбергської культури (4400 — 3500 років до н. е..), у цілому нетиповою для Нідерландів. Додає унікальності цій знахідці на горі Схелсберг у Герлені той факт, що це найраніше поселення у країні, що мало зовнішні укріплення (земляний вал). Таким чином, можна зробити висновок, що людина живе на території Герлена вже не менше 6000 років.

Вид на «Скляний Палац» та Сінт-Панкратіус

Історія нинішнього Герлена починається з приходу у ці місця на початку 1-о тисячоліття н. е. римлян, які розбили на території громади військовий табір Коріоваллум (Coriovallum) — на перехресті стратегічно важливих доріг на території провінції Германія (захід-схід та північ-південь): Булонь — Кельн та Ксантен — Трір. При сучасних археологічних розкопках у шарах, що належать до того часу, були відриті стіни римських будинків, зроблені численні знахідки. 1940 було були виявлено римські терми. 1977 року на їх основі було відкрито музей.

Після відходу римлян у IV столітті життя у стінах міста завмирає і до Х століття відомостей про Герлен немає. Що відноситься до Середньовіччя перша письмова згадка про Герлен за 1065 вказує на його приналежність до Льєжського єпископства. 1244 року місто переходить до герцогства Брабант. Під час Нідерландської революції і війни, що послідувала за нею (15681648) між Іспанією та Сполученими провінціями Герлен кілька разів змінює господарів, поки 1661 року не затверджується за Нідерландами. У період з 1793 по 1814 належить Франції, у 18301839 роках — Бельгії, потім остаточно входить до складу королівства Нідерланди. Під час Другої світової війни був окупований німецькими військами (19401945).

1874 у районі Герлена були виявлені значні запаси кам'яного вугілля. 1896 року до міста була проведена перша залізнична лінія — на Герцогенрат (Німеччина), після чого почалася планомірна розробка вугільних родовищ (переважно за участю німецького капіталу). Внаслідок цієї діяльності у Герлені та околицях було відкрито кілька шахт, місто перетворилося на процвітаючий промисловий центр. Після того, як внаслідок нової енергетичної політики нідерландського уряду відбувся перехід нідерландської промисловості з вугілля на природний газ і нафту, були закриті у 60-70-і роки ХХ століття всі шахти Герлена, і місто втратило до 1/3 своїх робочих місць.

У нинішньому вигляді місто Герлен утворене 1982 року, після об'єднання власне міста Герлен та містечка Гунсбрук.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • музей «Римські терми»
  • Національний гірничий музей
  • «Скляний Палац» (Glaspaleis), архітектор Петер Шунка (1935)
  • Церква Св. Панкратіуса (XII ст.)
  • замок Терворм (XV ст.)

Шахти Герлена[ред. | ред. код]

  • «Ораньє Нассау І» (1899–1974)
  • «Ораньє Нассау ІІІ» (1917–1973)
  • «Ораньє Нассау ІV» (1927–1966)
  • державна шахта «Емма» (1911–1973).