Герман Оберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герман Оберт
Hermann Oberth nel 1961.jpg
Народився 25 червня 1894(1894-06-25)[1]
Сібіу, Румунія
Помер 28 грудня 1989(1989-12-28)[1] (95 років)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, ФРН[1]
Місце проживання Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Австрія
Alma mater Клузький університет
Галузь наукових інтересів Космонавтика і фізика
Науковий керівник Augustin Maior[d]
Нагороди


CMNS: Герман Оберт на Вікісховищі

Герман Оберт (25 червня 1894, Сібіу, Трансільванія, в наш час[Коли?] Румунія — 28 грудня 1989, Нюрнберг, Німеччина) — австро-німецький фізик і винахідник, піонер ракетної техніки та космонавтики. Походив з родини трансільванських саксів.

Питанням розробки та розгортання ракет присвятив свою докторську дисертацію у 1922, але ця робота була відкинута як «занадто фантастична». У 1923 опублікував роботу Die Rakete zu den Planetenräumen («Ракети до міжпланетного простору», у цій роботі зокрема була вперше висловлена ідея орбітального телескопу), і 1929 книги,Die Wege Zur Raumschiffahrt(«Подорож у космос»).

У 30-х роках XX століття, його помічником був Вернер фон Браун, з яким він співпрацював у будівництві балістичної ракети A4 (Фау-2) у Німеччині, і після війни в США в Хантсвіллі, Алабама.

У 1954 опублікував книгу,''Menschen im Weltraum («Люди в просторі»), в якій викладено мету освоєння космічного простору: «Зробити доступними для життя будь-яке місце, де це можливо, щоб заповнити всі світи не заселені і дати мету життя кожній людині.» Також опубліковано кілька книг Герман Оберта з філософії людини та її майбутнього.

Ім'ям Оберта названо кратер (60 км діаметром) на зворотній стороні Місяця. Також на його честь названо астероїд 9253 Оберт[2].

Література[ред.ред. код]

  • Heppenheimer T.A., Podbój kosmosu. Tajne epizody amerykańskich i radzieckich programów kosmicznych, Amber, Warszawa 1997.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

http://commons.wikimedia.org/wiki/Hermann_Oberth