Герман (маркграф Бранденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман I
Herman, margrave of Brandenburg.jpg
Народився бл. 1275
Помер 1 лютого 1308
Любц
Поховання Ленінське абатство
Країна Німеччина
Національність німець
Діяльність правитель
Титул маркграф Бранденбург-Зальцведель
Термін 1298—1308 роки
Попередник Отто V
Наступник Йоган V
Конфесія католицтво
Рід Асканії
Батько Отто V
Мати Юдіта Геннеберг-Кобург
Брати, сестри  • Матильда Бранденбурзька і Beatrice of Brandenburgd
У шлюбі з Анна Габсбург
Діти 1 син і з доньки

Герман I Високий (*Hermann der Lange, бл. 1275 — 1 лютого 1308) — маркграф Бранденбург-Зальцведеля у 12981308 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Асканіїв. Старший син Отто V. маркграфа Бранденбург-Зальцведеля, та Юдіти Геннеберг-Кобург з Франконії. Народився у 1275 році. Замолоду долучався батьком до державних справ. Перша згадка відноситься до 1290 року.

У 1291 році став співвласником володінь свого діда за материнською лінією Германа I фон Геннеберга — у володіннях навколо міст Гільдбурггаузен, Кобург, Родах, Шмалькальден. 1295 року оженився на представниці династії Габсбург. 1297 року остаточно отримав округ Кобург та частину графства Геннеберг.

У 1298 році після після смерті Отто V стає співправителем Бранденбург-Зальцведеля разом зі своїм стрийком Альбрехтом III. 1300 року після смерті Альбрехта III за тривалий час Герман перетворюється на одноосібного маркграфа Бранденбург-Зальцведеля. У 1301 році після смерті свого родича Болеслава I П'яста стає регентом Яворського князівства (в Сілезії),. Його регентство тривало до 1305 року.

У 1302—1304 роках спільно зі своїм родичем Отто IV, маркграфом Бранденбург-Штендаля, викупив у Дітриха IV, маркграфство Лужицьке. Втім лише 1307 року отримав імператорську інвеституру на це володіння. 1304 році підписав Вітмасдорфську угоду зі своїм шварґом Генріхом II, герцогом Мекленбурга, щодо в передачу в його володіння бранденбурзького міста Старгард. Того ж року очолив частину чеського війська Венцеслава II. Під час цієї військової кампанії маркграф Герман звитяжив у битві при Куттенберзі, де війська Альбрехта I, короля Німеччини, зазнали поразки.

У 1306 році підготував проект угоди з Вацлавом III, королем Угорщини, щодо обміну володінь (у Померанії до Бранденбург-Зальцведеля, а в Богемії — Вацлаву III), втім раптова смерть угорського короля завадила цим планам. Наступники останнього відмовилися від укладання подібного договору.

У 1308 році разом з Отто IV виступив з територіальними претензіями до Померанії. Втім, стикнушись з протистоянням Мекленбургу Данії, розпочали так звану Північнонімецьку маркграфську війну. На боці Бранденбургу виступила Ганза. Того ж року під час облоги фортеці Любц Герман I загинув. Його поховано в абатстві Ленін. Володіння успадкував син Йоган.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анна, донька Альбрехт I Габсбург, король Німеччини.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Johannes Schultze: Hermann. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, ISBN 3-428-00189-3, S. 631
  • ŽEMLIČKA, Josef. Století posledních Přemyslovců. Praha: Melantrich, 1998. 412 s. ISBN 80-7023-281-1. S. 357.