Гермей I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Гермей I
Coin of Hermaios.jpg
Народився невідомо
Помер бл. 70 до н. е.
Олександрія Кавказька
Титул цар
Термін 90—70 роки до н.е.
Попередник Нікій I
Наступник ліквідовано
Рід Євтидеміди
Дружина Калліопа

Гермей I Сотер (Рятівник) (*Ἑρμαῖος ὁ Σωτήρ, д/н —бл. 70 до н. е.) — останній індо-грецький цар у Паропамісадах у 90 до н. е.70 до н. е. роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Про його походження відсутні відомості, висловлюються думки щодо напівварварського роду Гермея (можливо, з парфян, саків або массагетів). Зумів посісти трон завдяки шлюбу на доньці царя Філоксена I. Стосовно часу існують розбіжності: більшість вчених схильні вважати період 90—70 роки до н. е. Втім, є версія, що володарювання приходяться на 95—80 роки до н. е. (тобто після смерті Філоксена I).

Тривалий час зумів зберігати мир в своєму царстві, ведуючи торгівлю з індо-грецькими царями в Гандхарі та вождями юечжі в Бактрії та Согдіані. Можливо вів війни з царями Амінтою I та Епандером. Є думка, що Гермея мав союзницькі стосунки з китайськими імператорами з династії Хань: за однією спирався на підтримку останніх для протистояння юечжі, за іншою юечжі як союзники (або васали) китайців повалили близько 70 року до н. е. Гермея I у відповідь на вбивство імператорських посланців. За ще однією версією Гермей уклав династичний союз з юечжі, помер своєю смертю, після чого який вождь юечжі як родич індо-грецького царя став володарем Паропамісадів.

Крім того, цей цар підтримував буддизм. Є повідомлення, що в цей час в столиці царства Олександрії Кавказькій були численні буддійські ченці, що розмовляли давньогрецькою мовою

Карбував срібні тетрадрахми 3 типів: зображення Гермея I у шоломі або діадемі, на зворотньому боці — Зевса (в аттичному стилі); спільне зображення з дружиною Калліопою, на зворотньому боці — вершника; напис Сотер з Зевсом або вершником. На бронзових монетах представлено бога Зевса-Мітри.

Джерела[ред.ред. код]

  • William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 337—343.
  • A. F. P. Hulsewé, and M. A. N. Loewe, China in Central Asia, the Early Stage: 125 B.C.-A.D. 23 Leiden: E. J. Brill. 1979.
  • Senior, «The Indo-Greek and Indo-Scythian king sequences in the second and first centuries BC», ONS 2004 Supplement.