Геродот (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Характеристики кратера
Геродот

Location of lunar aristarchus crater.jpg

Aristarchus and Herodotus craters Apollo 15.jpgАристарх (в центрі) і «Геродот» (справа). Фото з Apollo 15
Координати 23°12′ пн. ш. 49°42′ зх. д. / 23.2° пн. ш. 49.7° зх. д. / 23.2; -49.7
Діаметр 35[1] км
Глибина 1,5[2]. км
Довгота ранкового
термінатора
49°
Епонім Геродот
Геродот (Місяць)
Геродот
Геродот

Herodotus + Aristarchus - LROC - WAC.JPG

Геродот (лат. Herodotus) — кратер, розташований в північно-східній частині океану Бур на видимій стороні Місяця. Названий на честь давньогрецького історика Аристарха Самоського, давньогрецького астронома (310–230 до н. Е.) затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Джерело кратера відноситься до Пізньоімбрійського періоду. Найближчими сусіди кратера — Аристарх, на північному сході кратера — Прінц, далі на північному сході лежать гори Харбінгер.

Місцевість навколо кратера цікава великою кількістю гряд і борозен. Селенографічні координати центру кратера 23°15′ пн. ш. 49°50′ зх. д. / 23.25° пн. ш. 49.84° зх. д. / 23.25; -49.84, діаметр 35,87 км[3], глибина 1,3 км[4]. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнуть на 180 градусів. Нижній знімок має нормальну орієнтацію на північ. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнутий на 180 градусів.

Кратер має злегка неправильну форму і порівняно тонкий вал, дно кратера рівне, заповнене базальтовою лавою. Внаслідок цього альбедо кратера значно нижче, ніж у сусіднього, набагато більш помітного, кратера Аристарх. Вал кратера дуже добре зберігся, в північно-західній частині вала знаходиться невеликий сателітний кратер, Геродот N. У північно-східній частині вала наявний провал в напрямку долини Шретера (див. нижче). Максимальне піднесення вала кратера над дном близько 1200 м — в східній частині валу. Центральний пік відсутній, системи променів немає. Обсяг кратера становить 821 куб.км.[5]. 25 км на північ від валу кратера починається найцікавіше освіта — долина Шретера протяжністю близько 160 км і глибиною до 1 км. Долина ймовірно прорізана швидким потоком лави або утворилася при обваленні лавового тунелю. Долина починається з невеликого кратера, що отримав неофіційну назву — «Голова Кобри».

Cупутникове кратери[ред.ред. код]

Herodotus sattelite craters map.jpg

За угодою ці функції визначені на місячних картах, поміщаючи лист на стороні кратера середині, яка найближче до «Геродот».[6]

Геродот Широта Довгота Діаметр
A 21.5° N 52.0° W 10 км
B 22.6° N 55.4° W 6 км
C 21.9° N 55.0° W 5 км
E 29.5° N 51.8° W 48 км
G 24.7° N 50.2° W 4 км
H 26.8° N 50.0° W 6 км
K 24.5° N 51.9° W 5 км
L 26.1° N 53.2° W 4 км
N 23.7° N 50.0° W 4 км
R 27.3° N 53.9° W 4 км
S 27.7° N 53.4° W 4 км
T 27.9° N 53.8° W 5 км

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Морфологический каталог кратеров Луны. /Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 173 с.
  • Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
  • Blue, Jennifer (July 25, 2007). Aristarchus in Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Retrieved 2014-07-26.
  • Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
  • Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
  • McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. http://host.planet4589.org/astro/lunar/. Retrieved 2007-10-24.