Герсдорфіт
| Герсдорфіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1] |
| IMA-номер | IMA2022 s.p. |
| Абревіатура | Gdf[2] |
| Хімічна формула | NiAsS[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EB.25[4] |
| Dana 8 | 2.12.3.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[5] |
| Просторова група | space group P2₁3d[5] |
| Твердість | 5,5 |
| Густина | 5,9 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Johann Rudolf Ritter von Gersdorffd[4] |
 Герсдорфіт у Вікісховищі | |
Герсдорфіт (рос. герсдорфит; англ. gersdorffite; нім. Gersdorffit m) — мінерал, сульфід-арсенід нікелю, група кобальтиту. Руда нікелю.
Мінерал був знайдений в 1845 році поблизу Шладмінг в Австрії. Названий на честь гірничого спеціаліста і підприємця у Йоганна фон Гердорфа (1781–1849)[6], власника шахти, де мінерал був знайдений.
Хімічна формула: NiAsS; Ni може заміщуватися Fe та Co. As заміщується Sb. Сингонія кубічна. Кристали октаєдричні, кубооктаедричні або пентагондодекаедричні. Зустрічаються пластинчасті та зернисті агрегати. Твердість 5,5. Густина 5,9. Блиск металічний, срібний до сіро-сталевого. Тьмяний. Риса сірувато-чорна. Крихкий. Непрозорий. Добрий провідник електрики. Ізотропний.
Асоціація: нікелін, нікель-скутерудит, кобальтит, ульманіт, маухерит, льолінгіт, мінерали платинової групи, мілерит, пірит, марказит, халькопірит.
Різновиди: β-ґерсдорфіт (відміна ґерсдорфіту, яка містить арсену більше, ніж сірки).
Утворюється у гідротермальних жилах при середніх температурах, де знаходиться разом з іншими сульфідами та нікелевими мінералами. Зустрічається з арсенідами нікелю та кобальту.
Знайдений в районі Шладмінгу[7] та в Ольсі, Фрайзах, Каринтія (Австрія). У Німеччині (Північний Рейн-Вестфалія, Тюрингія, Гессен, гори Гарц та ін.), Словаччині, Шотландії, Ірландії, США (штат Монтана), Канаді (провінція Онтаріо), Болівії (Кочабамба), Марокко, Південній Австралії. В Україні зустрічається в складі нікелевих руд, зокрема, в середньому Подніпров’ї.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Warr L. N. Updated list of IMA-CNMNC mineral symbols — 2024.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Johann Rudolf Ritter von Gersdorff. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ 64 км на південний схід від Зальцбурга, Штирія
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Герсдорфіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Герсдорфіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 298–300.
- Bayliss, P. (1982) A further crystal structure refinement of gersdorffite. Amer. Mineral., 67, 1058–1064.
- Mineralienatlas:Gersdorffit (Wiki)
- mindat.org — Gersdorffite [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Mineral Data Publishing PDF [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Handbook of Mineralogy [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
