Герхард Шірмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герхард Шірмер
Gerhart Schirmer
Народження 9 січня 1913(1913-01-09)
Німецька імперія Хемніц, Саксонія
Смерть 5 вересня 2004(2004-09-05) (91 рік)
Німеччина Лауф, Баден-Вюртемберг
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Kreuz.svg Бундесвер
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Роки служби 19351945
1956-1971
Звання Luftwaffe epaulette Oberstleutnant.svg оберст-лейтенант
Dienstgrad Bundeswehr LW Oberst infobox.svg оберст
Формування 2-га парашутна дивізія
3-тя парашутна дивізія
6-та парашутна дивізія
Командування 6-та парашутна рота 2-го парашутного полку
II батальйон 5-го парашутного полку
16-й парашутний полк
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Гранд-офіцер ордену Слави (Туніс) Медаль «В пам'ять про італо-німецьку кампанію в Північній Африці» (Італія)
Значок парашутиста Люфтваффе Комбінований знак пілот-спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе Нарукавна стрічка «Крит» Нарукавна стрічка «Африка»

Герхард Шірмер (нім. Gerhart Schirmer; нар. 9 січня 1913, Хемніц — пом. 30 червня 1985, Лауф, Баден-Вюртемберг) — німецький офіцер, оберст-лейтенант повітряно-десантних військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував парашутним полком Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1944).

За часів Другої світової війни командував парашутними взводами, ротами та батальйонами десантних військ Люфтваффе. Командував підрозділами під час проведення повітряно-десантних операцій у Голландії, Норвегії, Греції. Активно діяв у боях на Криті, на Східному фронті під Ленінградом, Києвом та Кіровоградом, у Північній Африці та на Західному фронті в Німеччині. У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, командував 25-ою парашутною бригадою, оберст (1959).

Біографія[ред. | ред. код]

Герхард Шірмер розпочав службу в саксонській державній поліції. 1 вересня 1935 року після трирічної служби в поліції, Шірмер приєднався до Люфтваффе. Спочатку він навчався в пілотній школі Люфтваффе в Обершляйсгаймі, а потім служив в авіаційному поліцейському полку в Ольденбурзі, де він став командиром 4-ї роти. 1 жовтня 1937 року він отримав звання лейтенанта і прийняв під своє командування 5-ту роту. 1 травня 1939 року Г.Шірмер добровольцем пішов до десантних військ, що створювалися на фондах поліцейських підрозділів. 15 вересня 1939 року призначений командиром 6-ї парашутної роти 2-го парашутного полку в Тангермюнде.

Під час Польської кампанії 6-та рота Шірмера за наказом оберста А.Штурма виконувала завдання з охорони аеродрому Дембліна. У 1940 році Г.Шірмер на чолі своєї роти брав участь у повітряно-десантних операціях в Голландії та Норвегії. У квітні 1941 року діяв у Грецькій кампанії, вів свій підрозділ у битву за Коринф. У травні 1941 року брав участь у десантуванні та боях на грецькому Криті. 14 червня 1941 року гауптман Г.Шірмер за бойові заслуги в боях на Криті був удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста.

У листопаді 1941 року 2-й полк 2-го парашутної дивізії передислокували на німецько-радянський фронт. У червні 1942 року після жорстоких боїв полк повернули до Німеччини для відновлення боєздатності. Герхард Шірмер був переведений до 5-го парашутного полку (з лютого 1943 року частина була офіційно перейменована на єгерський полк «Герман Герінг»). У листопаді 1942 року діяв у Північній Африці, був командиром III батальйону.

Пізніше повернувся до Гальберштадта для відновлення 2-ої дивізії після боїв в Африці. 1 червня 1943 року Г.Шірмер підвищений у майори.

У жовтні 1943 року 2-га парашутна дивізія була відправлена на Східний фронт, в районі на захід від Києва, де стримувала наступ частин Червоної Армії. 15 грудня 1943 дивізія була перекинута авіацією в район Кіровограда для протидії прориву радянських військ. У районі Кіровограда підрозділ Г. Шірмер займав оборону до січня 1944 року, коли поновився наступ Червоної Армії.

Згодом Г.Шірмер отримав звання оберст-лейтенант та перейняв під своє командування 16-й парашутний полк у Гальберштадті (з лютого 1943 року частина була офіційно перейменована в 3-й парашутно-танковий гренадерський полк «Герман Герінг»), який був перекинутий до Литви в липні 1944 року. Брав активну участь у боях у Балтійських країнах. За вміле керівництво військами в боях за Неммерсдорф та Голдап, Г.Шірмер відзначений дубовим листям до Лицарського хреста.

7 листопада 1944 року Г. Шірмер був арештований на фронті гестапо і доставлений до Берліна, де його звинуватили в причетності до заколоту 20 липня 1944 року. У січні 1945 року, після того, як ці звинувачення були спростовані, він був звільнений і направлений радником з питань протиповітряної оборони в штаб фельдмаршала В.Моделя.

30 квітня 1945 року Г.Шірмер та рештки штабної роти (близько 50 чоловіків) 1-ої навчальної дивізії Люфтваффе прорвалися до Гамбурга. 3 травня оберст-лейтенант Г.Шірмер та гауптман Ф.-В.Вангерін були заарештовані британцями, а потім передані росіянам.

Герхард Шірмер п'ять років перебував ув'язненим радянськими військами в колишньому концентраційному таборі Заксенгаузена. У серпні 1950 року присуджений до примусової праці на термін 25 років у п'ятихвилинному судовому процесі в Берліні та депортований до Воркути до таборів. На початку 1956 року після 11 років позбавлення волі, він був звільнений.

12 січня 1956 року він, нарешті, повернувся додому. 1 грудня 1956 року Герхард Шірмер приєднався до Збройних Сил Федеративної Республіки Німеччина, де з 1956 до 1962 року він командував 25-ою парашутною бригадою. 1 квітня 1959 року був підвищений в оберсти. Потім він обіймав посаду в штабі командувача 2-го корпусу армійської авіації, а з 1 листопада 1968 року до виходу на пенсію 31 березня 1971 року він був інспектором військового округу в Штутгарті.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.(англ.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.(нім.)