Герца

Герца
Герб Герци
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Громада	Герцаївська міська громада
Засноване	1437
Статус міста	від 1864 року
Населення	▼ 2097 (01.01.2022)
- повне	▼ 2097 (01.01.2022)
Площа	3,2 км²
Поштові індекси	60500-05
Телефонний код	+380-3740
Координати	48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д.
Висота над рівнем моря	159 м
Водойма	р. Герца (Герцівка)
Назва мешканців	ге́рцівець, ге́рцівка, ге́рцівці
День міста	14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція	Новоселиця
До станції	10,3 км
До обл./респ. центру
- автошляхами	32 км
До Києва
- автошляхами	513 км
Міська влада
Адреса	60500, Чернівецька обл., м. Герца, вул. Ґеорґе Асакі, 9
Міський голова	СКРИПKAРУ В.В.
Герца у Вікісховищі Мапа Герца Герца

Ге́рца (рум. Herța) — місто в Чернівецькому районі Чернівецької області України, центр Герцаївської міської громади та колишній райцентр.

У місті наявна пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.

Історія

Пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква

Виникнення міста Герца відноситься до XIV—XV ст. Вперше Герца згадується в молдавській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка). Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775—1777 роках Герца була окупована австрійськими військами (і входила до Чернівецького краю), але з 1777 р. знову переходить у володіння Молдавського князівства — васала Османської імперії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції (входить до Дорогойського краю Молдавського князівства), але залишається важливим торговим центром. З незалежністю Румунії місто в 1861 році ввійшло до її складу, де і залишалося до 1940 р., коли відійшло до СРСР.

До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на 1 січня 1997 р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців). З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку. З 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.

У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.

Населення

<div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0;

Мовний склад, згідно з переписом 2001 року

   Румунська (88.08%)

   Українська (5.98%)

   Російська (2.89%)

   Інші мови (0,05%)

За даними Всеукраїнському перепису населення 2001 року, населення міста Герца за рідною мовою було таким: румунською (68.08 %), українською (17.98 %), російською (10.89 %) та румунською (2,7 %).

Динаміка населення Герци:

Відомі люди

У Герці народилися:

• румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі;
• заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР Мойсей Гольдблат;
• англо-американський політолог і теоретик у галузі державного управління Герман Файнер (1898—1969).

Поховані в братській могилі в Герці

• Курбанов Юлдаш — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
• Наровський Георгій Іванович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 22.06.1941 р.
• Нурулін Галімза Нуркмович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
• Радченко Михайло Артемович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.

Загинули в Афганістані

• Андрієш Олег Петрович. — (*27.08.1965, м. Герца — 30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського навчального підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.

Галерея

• 

  Палац культури, колишня синагога

• 

  Ще одна колишня синагога

Див. також

• Буковина
• Північна Буковина
• Край Герца

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 262.
• Савченко І. В. Герца [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 95. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 511: «Herta».
• Pinkas HaKehilot, Romania, Vol. 1 (1969), p. 118: «Herta»

Посилання

• Герца // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• http://www.castles.com.ua/gerca.html [Архівовано 21 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Місто Герца // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.