Герцогство Заган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герцогство Заган
Герб
Silesia Inferior COA.svg
Дата створення / заснування 1274
Столиця Жагань
Використовувана мова чеська, польська і німецька
Час/дата припинення існування 1549
Розташування на мапі
Офіційна релігія католицтво і лютеранство
Пов'язана категорія d
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Герцогство Заган у Вікісховищі

Координати: 51°37′00″ пн. ш. 15°19′00″ сх. д. / 51.6167000000277766958° пн. ш. 15.3167000000277795380° сх. д. / 51.6167000000277766958; 15.3167000000277795380

Герцогство Заган (нім. Herzogtum Sagan), або Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — у 1274–1549 роках князівство (герцогство) Нижній Сілезії з центром у Загані (сучасна Жагань, Польща). Інкорпороване до Богемського королівства.

Назва[ред. | ред. код]

  • Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — польська і чеська назви.
  • Герцогство Заган, або Заганське герцогство (нім. Herzogtum Sagan) — німецька назва.

Історія[ред. | ред. код]

З 1304 по 1475 рр. князівства Жаганське і Глогувське були володінням однієї з молодших гілок будинку П'ястів. Не маючи нащадків чоловічої статі, останній князь (герцог) Саганський продав Жагань в 1475 р. саксонському курфюрсту, нащадки якого уступили його в 1549 р. Габсбургам.

У 1627 р. власником Саган стає імперський полководець Альбрехт фон Валленштейн, який запросив до свого двору самого Кеплера. Після загибелі Валленштейна у Сагані (в 1646 р.) з'являється новий власник — князь Лобковіч, що подібно своєму попередникові іменував себе князем Саганським.

Від спадкоємців Лобковіча (побудований Жаганьский палац у французькому стилі) герцогство було придбано у 1786 р. герцогом Петром Курляндскім (сином Бірона) з успадкуванням по чоловічій лінії, і з правом передачі найближчій жінці-родичці після смерті останнього чоловіка в роду.

Хоча у Петра був брат (законний спадкоємець герцогства), після смерті Петра в 1800 р. Саган був переданий його старшій доньці від шлюбу з Доротея фон Медем — Вільгельміні. Вона називала себе герцогинею Саганською, але титул цей не мав офіційного обґрунтування до 1845 року, коли прусський король як феодальний сюзерен Сагану визнав його власників герцогами.

Після смерті Вільгельміни та її сестри титул перейшов до нащадків останньої, що належав до французького дворянського роду Талейранов-Перігоров (згас у 1951 році). У Франції герцогський титул Талейранів-Саганских був визнаний Наполеоном III.

Герцогині[ред. | ред. код]

Бірони

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герцогство Заган