Герцогство Модена та Редджо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
італ. Ducato di Modena e Reggio
лат. Ducatus Mutinae et Regii
Герцогство Модена і Редджо
Vassal of Священна Римська імперія
1452–1796
1814–1859

Прапор Модени і Редджо

Прапор

Девіз
Dextera Domini exaltavit me
"Десниця Господня здійметься"
Гімн
Gott erhalte Franz den Kaiser
"Боже, бережи імператора Франца"
Розташування Модени і Редджо
Північна Італія:
Східні терени (Модена, Редджо і Феррара)
Столиця Модена
Мови латина, італійська
Релігії Католицизм
Форма правління Князівство
Герцог Модени
 - 1450-1471 Borso d'Este[en]
 - 1471-1505 Ercole I d'Este[en]
 - 1505-1534 Alfonso I d'Este[en]
 - 1534-1559 Ercole II d'Este[en]
 - 1559-1597 Alfonso II d'Este[en]
Історичний період Ранній новий період
 - Утворення 1452
 - Завоювання Францією 1796
 - Відновлення 1814
 - Народна республіка 1859
Попередник
Наступник
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Італійське королівство
Flag of the Napoleonic Kingdom of Italy.svg Королівство Італія (Наполеонівське)
Циспаданська республіка Flag of Repubblica Cispadana.jpg
Об'єднанні провінції Центральної Італії Flag of Italy.svg
Сьогодні є частиною Італія Італія

Герцогство Модена (італ. Ducato di Modena e Reggio) - маленька італійська держава, яка існувала з 1452 по 1859 роки, з перервою в 1796 і 1814 роках, у період революційних і наполеонівських воєн.

Герцогство було спочатку створено для дому Есте, який також керував Феррарою до 1597 року.

У 1796 році герцогство було зайнято французькою армією Наполеона Бонапарта, який створив з її території Ціспаданскую республіку. Останній герцог з дому Есте, Ерколе III став правителем колишніх австрійських територій на південному заході Німеччини (Брейсгау) і помер в 1803 році. Після його смерті Модена була успадкована його зятем, ерцгерцогом Фердинандом Австрійським-Есте, дядьком імператора Франца II, який був одружений на дочці Ерколе III герцогині Марії Беатріче Есте.

З падінням наполеонівської системи в Італії в 1814 році син Фердинанда Франческо IV став герцогом Моденським. Незабаром після цього він успадкував території Маси і Каррари від своєї матері.

Двічі, в 1831 і 1848 роках, під тиском революцій герцог був змушений покинути Модену, але кожен раз монархія була відновлена знову. Після франко-п'ємонтської війни проти Австрії в 1859 році, герцог був знову змушений тікати - вже назавжди. У грудні 1859 Модена, об'єднавшись з Тосканою і Пармою, сформувала Об'єднані провінції Центральної Італії, які були приєднані до Сардинського королівства в березні 1860.

Провінції герцогства[ред.ред. код]

  • Модена (герцогство Моденского);
  • Реджо (герцогство Реджо);
  • Гуасталла;
  • Фріньяно;
  • Гарфаньяна;
  • Луніджана;
  • Маса і Каррара (герцогство Маса і Каррара).

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Mauro Sabbattini, Dizionario Corografico del Ducato di Modena, Milano, Stabilimenti Civelli Giuseppe e C., 1854
  • Atti e memorie della Deputazione di storia patria per le antiche province modenesi, Modena 1956 e 1986
  • Luigi Amorth, Modena capitale, Martello editore, Milano 1967
  • Benedetti, Biondi, Boccolari, Golinelli,Righi, Modena nella storia, Edizioni il Fiorino, Modena 1992
  • Silvio Campani, Compendio della storia di Modena, Ediz. Aldine, Modena 1992
  • G. Carlo Montanari, I fedelissimi del duca. La brigata estense, Edizioni il Fiorino, Modena 1995
  • Bruno Rossi, Gli Estensi Mondadori, Milano 1972
  • G. Panini, La famiglia Estense da Ferrara a Modena, Ed. Armo, Modena 1996
  • Aedes Muratoriana, Modena 1977 Giornale della Reale Ducale Brigata Estense Ristampa anastatica
  • Nicola Guerra, I filoestensi apuani durante il processo di unità nazionale: condizioni sociali e fuoruscitismo in “Rassegna Storica Toscana”, Leo S. Olschki Editore, Firenze 2003
  • Alberto Menziani, La caduta del ducato di Modena: dalla battaglia di Magenta ai trattati di Villafranca e di Zurigo, in "Atti e Memorie della Deputazione di storia patria per le antiche provincie modenesi", s. XI, vol. XXXIII, 2011, pp. 231-260.
  • Claudio Maria Goldoni, Atlanti Estensi' Modena 2012