Герцогство Модена та Редджо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герцогство Модени і Редджо
Vassal of Священна Римська імперія
1452–1796
1814–1859
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Dextera Domini exaltavit me
"Десниця Господня здійметься"
Гімн
Gott erhalte Franz den Kaiser
"Боже, бережи імператора Франца"
Розташування Модени і Редджо
Північна Італія:
Східні терени (Модена, Редджо і Феррара)
Столиця Модена
Мови латина, італійська
Релігії Католицизм
Форма правління Князівство
Герцог Модени
 - 1450-1471 Borso d'Este[en]
 - 1471-1505 Ercole I d'Este[en]
 - 1505-1534 Alfonso I d'Este[en]
 - 1534-1559 Ercole II d'Este[en]
 - 1559-1597 Alfonso II d'Este[en]
Історичний період Ранній новий період
 - Утворення 1452
 - Завоювання Францією 1796
 - Відновлення 1814
 - Народна республіка 1859
Попередник
Наступник
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Італійське королівство
Flag of the Napoleonic Kingdom of Italy.svg Королівство Італія (Наполеонівське)
Циспаданська республіка Flag of Repubblica Cispadana.jpg
Об'єднанні провінції Центральної Італії Flag of Italy.svg
Сьогодні є частиною Італія Італія
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Герцогство Модена та Редджо

Герцогство Модена (лат. Ducatus Mutinae et Regii, італ. Ducato di Modena e Reggio) - маленька італійська держава, яка існувала з 1452 по 1859 роки, з перервою в 1796 і 1814 роках, у період революційних і наполеонівських воєн.

Герцогство було спочатку створено для дому Есте, який також керував Феррарою до 1597 року.

У 1796 році герцогство було зайнято французькою армією Наполеона Бонапарта, який створив з її території Ціспаданскую республіку. Останній герцог з дому Есте, Ерколе III став правителем колишніх австрійських територій на південному заході Німеччини (Брейсгау) і помер в 1803 році. Після його смерті Модена була успадкована його зятем, ерцгерцогом Фердинандом Австрійським-Есте, дядьком імператора Франца II, який був одружений з дочкою Ерколе III герцогинею Марією Беатріче Есте.

З падінням наполеонівської системи в Італії в 1814 році син Фердинанда Франческо IV став герцогом Моденським. Незабаром після цього він успадкував території Маси і Каррари від своєї матері.

Двічі, в 1831 і 1848 роках, під тиском революцій герцог був змушений покинути Модену, але кожен раз монархія була відновлена знову. Після франко-п'ємонтської війни проти Австрії в 1859 році, герцог був знову змушений тікати - вже назавжди. У грудні 1859 Модена, об'єднавшись з Тосканою і Пармою, сформувала Об'єднані провінції Центральної Італії, які були приєднані до Сардинського королівства в березні 1860.

Провінції герцогства[ред. | ред. код]

  • Модена (герцогство Моденского);
  • Реджо (герцогство Реджо);
  • Гуасталла;
  • Фріньяно;
  • Гарфаньяна;
  • Луніджана;
  • Маса і Каррара (герцогство Маса і Каррара).

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Mauro Sabbattini, Dizionario Corografico del Ducato di Modena, Milano, Stabilimenti Civelli Giuseppe e C., 1854
  • Atti e memorie della Deputazione di storia patria per le antiche province modenesi, Modena 1956 e 1986
  • Luigi Amorth, Modena capitale, Martello editore, Milano 1967
  • Benedetti, Biondi, Boccolari, Golinelli,Righi, Modena nella storia, Edizioni il Fiorino, Modena 1992
  • Silvio Campani, Compendio della storia di Modena, Ediz. Aldine, Modena 1992
  • G. Carlo Montanari, I fedelissimi del duca. La brigata estense, Edizioni il Fiorino, Modena 1995
  • Bruno Rossi, Gli Estensi Mondadori, Milano 1972
  • G. Panini, La famiglia Estense da Ferrara a Modena, Ed. Armo, Modena 1996
  • Aedes Muratoriana, Modena 1977 Giornale della Reale Ducale Brigata Estense Ristampa anastatica
  • Nicola Guerra, I filoestensi apuani durante il processo di unità nazionale: condizioni sociali e fuoruscitismo in “Rassegna Storica Toscana”, Leo S. Olschki Editore, Firenze 2003
  • Alberto Menziani, La caduta del ducato di Modena: dalla battaglia di Magenta ai trattati di Villafranca e di Zurigo, in "Atti e Memorie della Deputazione di storia patria per le antiche provincie modenesi", s. XI, vol. XXXIII, 2011, pp. 231-260.
  • Claudio Maria Goldoni, Atlanti Estensi' Modena 2012