Герцогство Святого Сави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Војводство Светог Саве
Hercegovina Vojvodstvo
Герцогство Святого Сави
1435 – 1483
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Герцогство Святого Сави
Герцогство Святого Сави (у період 1441-1444)
Столиця Мостар
Мови давньо боснійська, давньо сербська
Релігії Боснійська церква
Форма правління Монархія
Герцог
 - 1435 — 1466 (перший) Стефан Вукчич Косача
 - 1466 — 1483 (останній) Владислав Герцегович Косача
Історичний період Середньовіччя
 - Відійшло від Королівста Боснії 1435
 - Санджак Гецеговина 1483

Герцогство Святого Сави (сербохорв. Vojvodstvo Svetog Save[1], серб. Војводство Светог Саве[2], лат. Ducatus Sancti Sabae[3]) — південно-слов'янське середньовічне герцогство, яке існувало у 15 столітті в Герцеговинському регіоні сучасної Боснії і Герцеговини, засноване Стефаном Вукчичем Косача в 1435 році. Її правителі були вихідцями з династії Косаче.

Історія[ред.ред. код]

20 січня 1448 року Стефан Вукшич послав Фрідріху III повідомлення, під яким підписався «Герцог Святого Сави, правитель Захумье і Примор'я» а також зажадав, щоб Боснійський король визнав цей титул, таким чином, князівство стало відоме як Герцеговина («земля Герцога»).

15 лютого 1448 року Стефан Вукшич Косача підписав договір з Альфонсо V, королем Арагону. За цим договором Герцогство Святого Савви потрапляло в васальну залежність від Арагона, натомість отримавши військову допомогу в боротьбі проти Османською імперією, Венеції та боснійського короля з герцогом Іванішей Павловичем.

Стефан Вукшич помер в 1466 році і Владислав Герцегович Косача (1427—1489) успадкував від батька титул герцога Святого Сави, Влатко Герцегович Косача (1426—1489), молодший син Стефана правив Нижньою Влахією і Герцег-Нові.

В 1469 році Владислав Герцегович Косача визнав себе турецькими васалом. Владислав Герцегович Косача брав участь у походах проти феодалів, які не бажали коритися загарбникам. Пізніше Владислав сам відмовився платити данину туркам.

Після того як у 1483 році турки, на чолі з Херсеклі Ахмед-пашою (1459-1517) (молодший брат Владислава Герцеговича Косача, котрий перейшов у іслам), захопили Герцег-Нові, останній оплот Косача, Владислав з Владко утекли спочатку до Дубровницької республіки а потім на підконтрольний венеціанцям острів Раб, де незабаром Владко помер. Владислав ж перебрався в Угорщину, його син носив титул «герцог Святого Сави» тільки номінально

Османською імперією була створена в цій області адміністративна одиниця — Герцеговинський санджак. У складі Османської імперії землі герцогства були перейменовані в Герцеговину (Землі Герцога) і виділені в окремий санджак у складі Боснійського пашалика.

Герцог є угорський дворянський титул, походженням від німецької назви. Це еквівалентно латинському «dux», англійському «герцог».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vasa Čubrilović, Vojne krajine u jugoslovenskim zemljama u novom veku do Karlovačkog mira 1699: zbornik radova sa naučnog skupa održanog 24. i 25. aprila 1986
  2. Nebojša Damnjanović, Vladimir Merenik, The first Serbian uprising and the restoration of the Bosniak state, p. 21
  3. Caroli Du Fresne domini Du Cange Illyricum vetus & novum, siue, Historia..., p. 126

Посилання[ред.ред. код]


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.