Герцог Йоркський
Герцог Йоркський | |
Герб | |
Ким призначений | король Великої Британії[d] |
---|---|
Названо на честь | Йорк |
Посадовець | Едмунд Ленглійський[1], Edward of Norwich, 2nd Duke of Yorkd[2], Річард, 3-й герцог Йоркський[3], Едуард IV[4], Річард Шрюсбері[5], Генріх VIII[6], Чарльз I[6], Яків II[7], Henry Benedict Stuartd[8], Георг V[9], Георг VI[10] і Ендрю, герцог Йоркський[11] |
Країна | Королівство Англія, Королівство Велика Британія, Сполучене Королівство і Велика Британія |
Офіційний сайт(англ.) | |
Герцог Йоркський у Вікісховищі |
Герцог Йоркський (англ. Duke of York) — герцогський титул, який англійські, а потім і британські королі давали членам свого сімейства (з кінця XV ст., цей титул носили другі сини монархів). Походить від назви міста Йорк, одного із найстарших міст Британії.
Перше присвоєння терміну герцога Йоркського відбулося 6 серпня 1385 р. Едвард III дав цей титул своєму четвертому сину Едмунду Ленглійському, засновнику династії Йорків, що змагалися за английську корону з династією Ланкастерів (Війна Червоної та Білої троянд). Титул носив сам Едмунд (помер 1402), його старший син Едвард Норицький, 2-й герцог Йоркський, і племінник останнього Річард Йоркський. Син Річарда, ставший королем Едуардом IV, зробив герцогом Йоркським свого молодшого сина Річарда — одного із «принців в Тауері», що загинули, з волі свого дядька Річарда III.
Майбутні королі Англії Генріх VIII і Карл I носили титул герцога Йоркського до смерті своїх старших братів, Яків II — до вступу на престол. Син Якова II, претендент Яків III, віддав це титул своєму другому сину Генріху-Бенедикту, і з ним закінчився 1807 королівський рід Стюартів.
Георг I дав в 1716 своєму брату Ернсту-Августу, єпископу оснабрюкському, титул герцога Йорка. Він помер бездітним в 1728 році. Потім в 1760 році титул перейшов до Едуарда-Августа, другого сина принца Фредеріка Уельского, що також вмер бездітним 1767 року. Тоді титул герцога Йорка був даний Фредеріку, другому сину короля Георга III, що також помер бездітним в 1827 році.
Герцоги Йоркські із дому Стюартів і Ганноверів носили також шотландський титул «герцог Олбані» (англ. Duke of York and Albany).
Наступним носієм титулу герцога Йоркського став внук королеви Вікторії Георг. Це присвоєння стало виключенням із традиції давати титул другим синам королів. Хоч Георг і був другим сином наслідника Вікторії, принца Уельского Едуарда, але отримав титул герцога Йоркського лише в травні 1892 року, після того, як його старший брат, Альберт Віктор герцог Кларенс, помер молодим при житті батька і бабці. Після смерті Вікторії і вступу на престол батька, Едуарда VII, Георг став принцом Уельським, Наступним герцогом Йоркським був його другий син Альберт, який після відречення старшого брата Едуарда VIII в 1936 також став королем.
Нині титул герцога Йоркського носить Ендрю, другий син Єлизавети II. Так як у нього нема синів то після його смерті титул вернеться до корони.
-
Генріх VIII в 18-річному віці; в дитинстві носив титул герцога Йоркського
-
Фредерік, герцог Йоркський (1763-1827)
-
Герцог Йоркський, майбутній Георг V, в 1893 року
- Офіційна сторінка(англ.)
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 897–899.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 903–904.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 905–908.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 909–910.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 910–913.
- ↑ а б The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 914.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 914–918.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 919–920.
- ↑ The Complete Peerage, XII (part 2). Tracton to Zouche — 1959. — С. 924–926.
- ↑ The London Gazette 31931 — вип. 31931. — С. 6313.
- ↑ The London Gazette 50606 — вип. 50606. — С. S1.