Гері Кілдалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гері Кілдалл
англ. Gary Kildall
Народився 19 травня 1942(1942-05-19)[1]
Сієтл, Вашингтон, США
Помер 11 липня 1994(1994-07-11)[1] (52 роки)
Монтерей, Монтерей, Каліфорнія, США
·падіння[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність інформатик, програміст, викладач університету, бізнесмен
Галузь інформатика
Alma mater Вашингтонський університет
Знання мов англійська
Заклад Naval Postgraduate School[d]
Роки активності з 1972
Magnum opus CP/M
IMDb nm0452972

Ге́рі А́рлен Кі́лдалл (англ. Gary Arlen Kildall; 19 травня 1942, Сіетл, Вашингтон, США — 11 липня 1994, Монтерей, Каліфорнія, США) — програміст і підприємець, автор операційної системи CP/M та засновник компанії «Digital Research, Inc.» (DRI). Кілдалл був одним з перших, хто побачив потенціал мікропроцесорів не лише як контролерів обладнання, але і як важливу складову потужного персонального комп'ютера[2]. Кілдалл вважається першою людиною, яка додумалась продавати програмне забезпечення окремо від комп'ютера.

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Гері Кілдалл народився і виріс у Сіетлі, штат Вашингтон у родині потомків емігрантів із Швеції та Норвегії Джозефа та Емми Кілдалл[3]. Батьки були потомственими викладачами. Ще дідусь Кілдалл заснував сімейне підприємство: приватний вищий навчальний заклад, який готував фахівців з морської навігації. Вищу освіту Гері здобував в Університеті штату Вашингтон, плануючи стати викладачем математики, але по мірі навчання серйозно зацікавився комп'ютерними технологіями. Після здобуття ступеня магістра за комп'ютерним профілем та будучи у флотському резерві він виконав обов'язок перед ВМС США і, пройшовши курс підготовки у школі молодих офіцерів, пішов на викладацьку роботу у Вищу школу військово-морського флоту (англ. Naval Postgraduate School, NPS) в Монтереї, Каліфорнія[4].

Після закінчення терміну строкової служби Кілдалл повертається до Університету штату Вашингтон де здобуває докторську ступінь з інформатики у 1972 році[5], та продовжує викладацьку діяльність у Вищій школі військово-морського флоту. У 1973 році він опублікував статтю, в якій представив теорію аналізу потоку даних, яка використовується і сьогодні в оптимізуючих компіляторах[6]. Продовжував експериментувати з мікрокомп'ютерами та з новітніми на той час технологіями гнучких дисків.

Перші успіхи у програмуванні[ред. | ред. код]

Перебуваючи у Монтереї, що знаходиться неподалік від Кремнієвої долини Гері Кілдалл намагався бути і в курсі всіх технічних новинок. Він влаштувався підробляти консультантом в компанію Intel. Особливу увагу Гері привернула передова на той час розробка цієї компанії — мікропроцесор Intel 4004: на його переконання, саме такому роду пристроїв належало майбутнє. У вільний від читання лекцій час, спорудивши в підсобці своєї аудиторії мало не першу в світі мікрокомп'ютерну лабораторію, Кілдалл написав емулятор цього процесора для університетського мейнфрейма і всерйоз захопився програмуванням. Результатом його праці стала мова програмування PL/M (англ. Programming Language for Microcomputers — мова програмування для мікрокомп'ютерів) — перша високорівнева мова, призначена для комп'ютерів на основі мікропроцесора[4].

Згодом, у 1973 році, на мові PL/M Гері розробив операційну систему (ОС) CP/M (англ. Control Program for Microcomputers) для мікрокомп'ютерів.

Він того ж року створив версію CP/M, яка підтримувала роботу 8-бітового процесора Intel 8008 з дисководом для гнучких магнітних дисків від великих ЕОМ, що дало можливість вперше інтегрувати усі основні компоненти комп'ютера у форматі мікрокомп'ютера. Він продемонстрував роботу CP/M представникам Intel, але компанія не проявила великого інтересу до операційної системи віддавши перевагу використанню мови PL/M[4].

CP/M[ред. | ред. код]

Персональний комп'ютер Commodore 128D[en] під ОС CP/M (1986)

У 1974 році Гері, покинувши професорську посаду, з дружиною Дороті Макевен заснували компанію «Intergalactic Digital Research» (пізніше «Digital Research, Inc» або DRI) для просування й подальшої розробки операційної системи CP/M та продуктів, пов'язаних з нею. Операційна система призначалася роботи 8-бітових ПК с файловою системою на гнучкому диску: число підключених дисководів могло сягати 16-ти, — не рахуючи принтера чи модема, — а оперативної пам'яті для роботи CP/M вимагалось усього 20 кбайт.

Певні труднощі полягали у тому, що на момент створення CP/M ніяких «мікрокомп'ютерів», в широкому комерційному сенсі, ще не існувало. Так що, незважаючи на створення компанії, розробка ОС виявлялася для Кілдалл швидше хобі, ніж бізнесом, — продавати свій продукт йому вдавалося хіба що поштучно, таким же ентузіастам як і він. Однак незабаром почали з'явитися і перші персональні комп'ютери (ПК). Уже в 1976 році один із колишніх колег Кілдалла по викладацькій роботі, Гленн Евінг, умовив Гері адаптувати його операційну систему для моделі ПК IMSAI 8080[en] на базі мікропроцесора Intel 8080. Кілдалл, правда, зовсім не горів бажанням переписувати весь код своєї ОС під нову платформу — але рішення, знайдене ним спільно з Евінгом, було простим і елегантним. Тоді як все комп'ютерне програмне забезпечення до цього було орієнтоване на певну апаратну конфігурацію, в CP/M Гері відділив апаратно-залежну частину коду від решти програми — і переробив для IMSAI 8080 лише цю першу, яка в результаті отримала назву «Базової системи введення/виведення», або скорочено BIOS[4]. В результаті були закладені основи використання стороннього ПЗ на різноманітних платформах — а «Digital Research Inc.» уклала свій перший ліцензійний контракт на суму 25 тис. дол.

Після виходу CP/M для IMSAI 8080 справи компанії пішли стрімко вгору, а Гері Кілдалл, який у свій час роздумував, чи не продати увесь бізнес за пропоновані йому 70 тис. дол. та повернутися до улюбленого викладання, почав випускати свою ОС під усе нові й нові платформи. До 1981 року операційна система від «Digital Research Inc.» досягла піку своєї популярності: річний дохід компанії становив $ 5,4 млн, CP/M працювала на понад 200 тис. ПК, причому число різних апаратних конфігурацій серед них сягало 3000[4] — серед них були і «Altair 8800», і британський «Amstrad PCW[en]», і портативні моделі «Kaypro[en]» та «Osborne 1». Постійно зростала і кількість стороннього ПЗ, що працювало під ОС Кілдалла, ігри у тому числі.

Співпраця з IBM[ред. | ред. код]

Компанія IBM у 1980 році, очолювана тоді Джоном Опелем[en], за рекомендацією Білла Гейтса[7] звернулась до «Digital Research Inc.», з пропозицією вироблення домовленостей щодо придбання майбутньої версії CP/M, адаптованої до 16-бітного процесора Intel 8086, під назвою CP/M-86[en] для встановлення на IBM PC. Як зазвичай, Гері доручив провести переговори дружині Дороті, а він разом із колегою та розробником MP/M[en] (багатокористувацької версії CP/M) Томом Роландером[en] вилетіли на приватному літаку для доставки програмного забезпечення Білу Годбауту[en] виробнику комп'ютерного обладнання[2][8]. Перш ніж пояснити мету свого візиту, представники IBM наполягали на тому, щоб Дороті підписала угоду про нерозголошення. Дороті за порадою адвоката своєї компанії відмовилася підписувати цю угоду без погодження з Гері. Гері повернувся з поїздки у другій половині дня та спробував перенести дискусію з представниками IBM на пізніші терміни, але з врахуванням його відмови підписувати угоду про нерозголошення у тому числі й самого факту зустрічі з представниками IBM[9].

Дві компанії не змогли досягти домовленостей. «Digital Research Inc.», у якої було на ринку лише декілька програмних продуктів, можливо, не бажала продавати компанії IBM свій основний продукт за одноразову оплату, а не на умовах роялті[10]. Дороті можливо вважала, що компанія не зможе випустити CP/M-86 за запропонованим IBM графіком, оскільки вони були зайняті розробкою та запровадженням мови програмування PL/I для компанії «Data General»[11]. Також, можливо, представники IBM могли бути роздратовані тим, що «Digital Research Inc.» витрачала години на те, що вони вважали звичайною формальністю[8]. За словами Кілдалла, представники IBM тієї ж ночі летіли тим же рейсом до Флориди, куди він та Дороті прямували у відпустку, й вони досягли взаємної домовленості та потисли руки один одному під час польоту. Провідний переговорник IBM Джек Самс наполягав на тому, що він ніколи не зустрічався з Гері, і один його колега з IBM підтвердив, що Самс так стверджував у той час. Він допускав, що хтось із його групи, можливо, летів тим же рейсом, але відзначав, що він повернувся до Сіетла, щоби знову продовжити розмову з представниками «Microsoft»[8].

Джек Самс пов'язує цю історію з Біллом Гейтсом, який на той час уже погодився надати інтерпретатор BASIC та декілька інших програм для ПК. На думку Гейтса результат цієї історії полягав в тому, як він згодом сказав журналістам, що Гері примхливо «пролетів» (Gary capriciously «went flying»)[12]. Самс отримав завдання від Гейтса відшукати роботоздатну операційну систему, і через декілька тижнів він запропонував використати операційну систему повний аналог CP/M — QDOS (англ. Quick and Dirty Operating System) від компанії «Seattle Computer Products», код якої було написано програмістом Тімом Патерсоном[en] незалежно від розробників CP/M. На основі укладеної угоди з «Seattle Computer Products» «Microsoft» отримав ліцензію на адаптовану під комп'ютери з 16-бітовим мікропроцесором Intel 8086 операційну систему QDOS із зміною назви на 86-DOS[en]. Ця операційна система також встановлювалась під назвою IBM PC DOS у різних версіях з 1981 року і аж до початку 2000-х на комп'ютерах, що випускались компанією IBM[9].

Кілдалл дістав копію PC DOS, дослідив її та дійшов висновку, що вона порушує його авторське право на CP/M. Коли він звернувся до адвоката своєї компанії щодо правових варіантів захисту своїх прав, той відповів йому, що закон про інтелектуальну власність щодо програмного забезпечення недостатньо чіткий, щоб подати позов[13]. Натомість Кілдалл лише погрожував IBM юридичними діями, а IBM висунула пропозицію опційно оснащувати ПК CP/M-86 як відповідь на звільнення від відповідальності[14]. Кілдалл погодився, вважаючи, що нова система IBM (як і її попередні персональні комп'ютери) не будуть мати суттєвого комерційного успіху[15]. Коли було представлено комп'ютер IBM PC, компанія IBM продавала операційну систему як опцію, що не входить в комплект. Одним із варіантів такої операційної системи була PC DOS, ціна якої становила 40 доларів США. PC DOS стала розглядатись як практично необхідний варіант системного оснащення ПК; більшість найменувань програмного забезпечення вимагали цього, і без неї IBM PC обмежувався би вбудованим інтерпретатором Cassette BASIC. CP/M-86, яка надійшла у продаж на декілька місяців пізніше, мала у шестеро раз вищу ціну ($240) продавалась значно гірше та підтримувала роботу меншої кількості програмного забезпечення[2].

До середини 1980-х MS-DOS від «Microsoft» стала уже практично стандартом індустрії ПК. У 1987 році «Digital Research» визнала свою поразку, випустивши DR DOS[en] — власну Microsoft-сумісну ОС, однак, і цей продукт комерційний успіх не супроводжував.

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Чотири роки по тому втомлений від бізнесу та розлучившись з дружиною Гері Кілдалл продав свою компанію «Novell» за цілком пристойну суму у 120 млн дол.[13], після чого став проводити більшу частину часу в Техасі, зі своїм улюбленим літаком, — хоча займався він і допомогою ВІЛ-інфікованим дітям. Кілдалл відомий також роботами по реалізації мови LOGO (навчального діалекту Lisp), підтримкою телевізійного серіалу про персональні комп'ютери, а також випуском першої комп'ютерної енциклопедії на CD-ROM під назвою «The Electronic Encyclopedia»[16].

Гері Кілдалл раптово помер 11 липня 1994 року отримавши за три дні перед тим травму голови за невияснених обставин в одному з барів Монтерея .

Уже після смерті Кілдалла відбувся цікавий судовий процес між компанією «Caldera (компанія)[en]», що в 1996 році викупила у «Novell» спадок «Digital Research Inc.», і «Microsoft», яка звинувачувалась в монополізмі та у використанні нечесних прийомів у боротьбі з конкурентами, такими як DR DOS. Попереднє рішення судді було винесено на користь позивача — було навіть визнано певну перевагу ОС Кілдалла, що залишилася нереалізованою через маркетингові хитрощі компанії Білла Гейтса. У 2000 році між сторонами було досягнуто мирової угоди, і «Microsoft» погодилася виплатити 150 млн дол. — з умовою знищення усіх документів, пов'язаних зі справою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  2. а б в "Special Edition: Gary Kildall". The Computer Chronicles. 1995.
  3. Andersson, Ulrika (2009-01-19). Skellefteåättling kunde ha varit Bill Gates. Norra Västerbotten (Swedish). Архів оригіналу за 2009-05-24. Процитовано 2009-05-07. 
  4. а б в г д Swaine, Michael (1997-04-01). Gary Kildall and Collegial Entrepreneurship. Dr. Dobb's Journal. Процитовано 2006-11-20. 
  5. Kildall, Gary Arlen (May 1972). Global expression optimization during compilation (Ph.D. dissertation). Seattle, Washington, USA: University of Washington, Computer Science Group. Thesis No. 20506, Technical Report No. 72-06-02. 
  6. Kildall, Gary Arlen (1973-10-01). A Unified Approach to Global Program Optimization. Proceedings of the 1st Annual ACM SIGACT-SIGPLAN Symposium on Principles of Programming Languages (POPL) (Boston, Massachusetts, USA): 194–206. doi:10.1145/512927.512945. Архів оригіналу за 2017-06-29. Процитовано 2006-11-20.  ([1])
  7. Isaacson, Walter (2014). The Innovators: How a Group of Inventors, Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution. Simon & Schuster. с. 358. ISBN 978-1476708690. 
  8. а б в Wallace, James; Erickson, Jim (1993). Hard Drive: Bill Gates and the Making of the Microsoft Empire. New York: HarperBusiness. ISBN 0-88730-629-2. ISBN 978-0-88730-629-7. 
  9. а б Freiberger, Paul; Swaine, Michael (2000). Fire in the Valley: The Making of the Personal Computer (вид. 2nd). New York, N.Y., USA: McGraw-Hill. ISBN 0-07-135892-7. ISBN 978-0-07-135892-7. 
  10. Young, Jeffrey (1997-07-07). Gary Kildall: The DOS That Wasn't. Forbes. Архів оригіналу за 2011-06-23. Процитовано 2011-08-29. 
  11. Evans, Harold; Buckland, Gail; Lefer, David (2004). They Made America: From the Steam Engine to the Search Engine: Two Centuries of Innovators. Little, Brown and Company. ISBN 978-0-316-27766-2. ISBN 0-316-27766-5. 
  12. Manes, Stephen; Andrews, Paul (1992). Gates: How Microsoft's Mogul Reinvented an Industry—and Made Himself the Richest Man in America. Doubleday. ISBN 0-671-88074-8. ISBN 978-0-671-88074-3. 
  13. а б Hamm, Steve; Greene, Jay (2004-10-25). The Man Who Could Have Been Bill Gates - A new book says Gates got the rewards due Gary Kildall. What's the real story?. BusinessWeek (Bloomberg Businessweek). Архів оригіналу за 2012-06-29. Процитовано 2006-11-13. 
  14. Morrow, Daniel S., ред (2000-11-08). (Інтерв'ю). «Gordon Eubanks Oral History» (PDF). Computerworld Honors Program International Archives (Cupertino, CA, USA). http://www.cwhonors.org/archives/histories/Eubanks.pdf. 
  15. Scoble, Robert, ред (2007-08-08). (Інтерв'ю). «Scoble Show». PodTech.net. http://scobleizer.com/the-rest-of-the-story-behind-microsofts-os-deal-with-ibm/. 
  16. Stark, Craig L. (1986-04-29). CD ROM Conference: Lured by 600 Megabytes on Disk. PC Magazine: 42. Процитовано 2016-11-19. 

Посилання[ред. | ред. код]