Гетен
| село Гетен | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Тер. громада | Косоньська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020170020042941 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1270 | ||
| Населення | 761 | ||
| Площа | 1,278 км² | ||
| Густота населення | 595,46 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90222 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°16′34″ пн. ш. 22°23′0″ сх. д. / 48.27611° пн. ш. 22.38333° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
103 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90221, с. С. Попово, вул. Косоньська, 9 | ||
| Карта | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Гетен — село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Село знаходиться за 3 км від села Попово та за 21 км від райцентру Берегово.
Назва, за однією з версій, походить від угорського слова, що означає цифру «сім», за іншою, це похідна від назв однієї з давньоугорських етнічних груп. Село вперше згадується в 1270 р. в описах власності феодала Лоняї, як пригранична місцевість у володінні родини Ангелус. В 1383 р. як власник села згадується Ондраш Гетені. В XIV ст. місцевий суддя Керечені будує для села церкву, яка була знищена в 1566 р. татарами під час набігу. В XVI ст. село постраждало від розливу потічка Міце та річки Тиси. В 1607 р. мешканці перейшли в кальвіністську конфесію.
В періоди з 1920-1938 років та в 1944-1945 -му село носило назву Гетін, а за радянських часів, з 1945 по 1991 називалось Липове.
Найвидатнішою пам’яткою села є його церква із дерев’яною дзвіницею. В 1793 р. в селі будується мурована церква простої форми, без вежі, без архітектурного декору. На тлі простої кам’яної церкви збудована поруч дерев’яна дзвіниця виглядає особливо вишукано, і по праву вважається однією з кращих пам’яток дерев’яної архітектури краю. Реформатська церква із дзвіницею внесені до переліку Пам'яток архітектури місцевого значення.
Неподалік від церкви, у сільському сквері, стоїть пам’ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та під час сталінських репресій.


На старовинному будинку поруч із церквою в 1996 р. місцевою організацією Товариства угорської культури Закарпаття була встановлена меморіальна таблиця на честь історичної події: в 1874 р. гетенський землевласник Шандор Чанаді переписав на ім’я Лайоша Кошута, видатного державного діяча Угорщини, 6 гольдів (акрів) землі, аби той міг легально балотуватись на виборах.

На околиці села знаходиться цікава споруда, у якій в 1920-30 рр. находилась прикордонна застава та митниця Чехословацької республіки. Після війни в ній працював інтернат для дітей з вадами розвитку, потім будівля була занедбана. В 2012 році за ініціативи місцевої реформатської церкви будівля була викуплена та реконструйована, і в ній створили новий заклад для дітей та молодих людей з вадами розвитку.
- споруда, у якій в 1920-30 рр. находилась прикордонна застава та митниця Чехословацької республіки.
- Реформатська церква
- дерев’яна дзвіниця
- пам’ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та під час сталінських репресій.
- меморіальна таблиця на честь історичної події: в 1874 р. гетенський землевласник Шандор Чанаді переписав на ім’я Лайоша Кошута, видатного державного діяча Угорщини, 6 гольдів (акрів) землі, аби той міг легально балотуватись на виборах.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 750 | 98.56% |
| українська | 7 | 0.92% |
| російська | 1 | 0.13% |
| німецька | 1 | 0.13% |
| циганська | 1 | 0.13% |
| інші | 1 | 0.13% |
| Усього | 761 | 100% |
- Молнар Лайош Людвиґович — український лірник, бандурист та композитор.
Гетен – скромне село з сакральним скарбом [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
«Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
- Дерев'яний храм у селі на сайті Дерев'яні Храми України [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
