Гетьман Сагайдачний (фрегат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Het'man Sahaidachnyi ide na chornomu mori 2012-07-17.jpg
Історія
Україна
Назва: Гетьман Сагайдачний
Будівник:
Закладений: 5 жовтня 1990 року
Запущений: 29 березня 1992 року
Прийнятий: 2 квітня 1993 року
Основні характеристики
Клас і тип: проект 11351 «Нерей», фрегат
Водотоннажність:
  • нормальна — 3274 т,
  • повна — 3642 т
Довжина: 122,98 м
Ширина: 14,2 м
Осадка: 4,8 (габаритна 7,3) м
Двигуни:
  • ГЕУ Газотурбинна: 2 форсажні газові турбіни М7Н — 34000 к.с.
  • 2 маршеві крейсерського ходу М62А — 12000 к.с. та ЕЕУ 5 дизель-генераторів по 500 кВт
  • 2 гвинти фіксованого кроку
Швидкість:
Дальність
плавання:
  • 900 миль при 30 вузлах
  • 3500 миль при 14 вузлах
Автономність: 30 діб
Екіпаж: 193 (22 офіцери)
Озброєння:
  • 1х1 100-мм АУ АК-100
  • 2х4 533-мм торпедні апарати ЧТА-53-1135 (торпеди типу СЕТ65 або 53-65К),
  • 2x12 213-мм реактивні бомбомети РБУ-6000,
  • 22 морські міни або глибинні бомби
  • 1x2 ПУ ЗРК «Оса-МА2» ЗИФ-122,
  • 2x6 30-мм АУ АК-630М
Авіаційна група: 1 гелікоптер Ка-27ПС

«Гетьман Сагайдачний» — фрегат проекту 11351 (шифр «Нерей», англ. Krivak-III class за класифікацією НАТО) багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України. Бортовий номер U130. Названий на честь Петра Сагайдачного. Корабель проекту 1135. Флагман ВМС України.

Особливості проекту[ред.ред. код]

Проект прикордонних сторожових кораблів 11351 (або 1135П) є еволюцією сторожовиків проектів 1135 і 1135М, які масово будувалися для ВМФ СРСР у 70-х-80-х роках XX століття.

Проект 1135 був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проекти 159 і 35) і великих (проект 61). У той час головним завданням Радянського ВМФ вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника у світовому океані. Тактико-технічне завдання на проект 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден у морі». В результаті був створений вдалий проект газотурбінного корабля. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи протичовновий ракетний комплекс, (ПЧРК), (рос. «Метель»)[1].

Проект 11351 є подальшою модернізацією проекту 1135М. Наприкінці 70-х років виникла необхідність контролю великих морських акваторій 200-мильної економічної зони. У зв'язку з цим у Ленінграді у Північному ПКБ за завданням КДБ СРСР на базі проекту 1135/1135М було розроблено технічний проект прикордонного сторожового корабля, що отримав шифр 11351. Корпус, енергетична установка, головні механізми та обладнання корабля залишилися аналогічними як і в проекті 1135М. Конструктори відмовилися від ПЧПК Метель, але залишили реактивно-бомбову установку РБУ-6000 і торпедні апарати. У носовій частині встановили арткомплекс АК-100. На кормі обладнаний злітний майданчик і ангар для постійного базування вертольота. Зенітно-ракетний комплекс «Оса-М» був залишений тільки один, на носі корабля. У кормовій частині надбудови встановили на бортах по дві автоматичні 30-мм артустановки АК-630М. Гідроакустичні станції, (ГАС), «Титан» і «Вега» замінили комплексами «Платина» та «Бронза». Внаслідок цього водотоннажність корабля зросла на 300 тонн, однак корабель став універсальним з цілком збалансованими характеристиками[2].

З 1981 по 1992 рік кораблі проекту 11351 будувалися на керченському суднобудівному заводі «Залив». Усього було побудовано вісім кораблів за даним проектом[3].

Історія корабля[ред.ред. код]

Марка із зображенням фрегату
«Гетьман Сагайдачний»

Корабель був закладений 5 жовтня 1990 року як сторожовий корабель «Кіров» на елінгу СБЗ Залив у Керчі, на замовлення морських частин прикордонних військ КДБ СРСР. Був восьмим кораблем цієї серії. Відмінністю від базового проекту було оснащення корабля активними заспокоювачами хитавиці. Спущений на воду 29 березня 1992 року. В червні того ж року урядом України було прийняте рішення про добудову корабля для Військово-Морських Сил, формування яких щойно розпочалося. Кораблеві було присвоєне ім'я «Гетьман Сагайдачний» на честь гетьмана реєстрового козацтва i Війська Запорозького Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного.

Включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року. 4 липня 1993 року на флагмані Військово-Морських Сил України було урочисто піднято військово-морський прапор. Прапор командирові корабля капітану 3 рангу Володимиру Катушенкові вручив перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин[4].

У червні 1994 року корабель здійснив офіційний візит до Франції, в 1995 році — діловий візит до Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати) на виставку зброї «Айдекс-95», у тому ж році корабель відвідав порт Варна (Болгарія) і Спеція (Італія). У 1996 році зробив перший трансатлантичний похід на чолі загону кораблів ВМС України до США в порт Норфолк. Тоді ж здійснені ділові візити (двічі) у порти Гібралтар (Велика Британія) і Понта-Делгада (Португалія) на Азорських островах.

Українсько-американське навчання «Сі Бриз — 2016»

У 1996 році відвідав Поті, Стамбул і Варну. У червні 1999 року здійснив офіційний візит у складі загону кораблів ВМС України до Ізраїлю в порт Хайфа. У 20002004 роках самостійно і у складі груп кораблів відвідував різні порти Туреччини та Болгарії.

У 2008 році корабель упродовж трьох місяців брав участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі.

З 22 серпня і до 21 грудня 2012 року перебував на плановому ремонті в ПАТ «Севастопольський морський завод». Підприємство здійснило плановий доковий ремонт корабля, поточний і підтримуючий ремонт ракетно-артилерійського озброєння, радіотехнічного озброєння, ремонт внутрішніх приміщень судна[5].

Згідно з досягнутими домовленостями в рамках військового партнерства України з НАТО заплановано, що в період з вересня 2013-го по січень 2014 року українські сили і засоби залучатимуться до виконання завдань у складі антипіратської операції НАТО «Океанський щит». Передбачено, що в район операції відбуде фрегат ВМС ЗС України «Гетьман Сагайдачний» разом із палубним вертольотом Ка-27 та групою спеціального призначення (оглядовою командою).[6]

Неодноразово приймав на своєму борту вищих державних діячів — Президента України Леоніда Кучму в 1996, 2000, 2001 роках, Президента Російської Федерації Володимира Путіна в 2000, 2001 роках, Президента України Віктора Ющенка в 2005 році, Президента України Віктора Януковича в 2010 році.

1 березня 2014 року капітан Роман П'ятницький відмовився виконувати злочинні накази російського окупаційного командування і весь склад залишився вірним присязі та народу України.

14 березня 2014 року корабель зіткнувся з військово — морської групою російських кораблів в українських територіальних водах, коли фрегат підійшов до групи, вони вийшли в міжнародні води. 

В листопаді 2014 року судноверф «Україна» Одеського морського порту почала ремонт одного з важливих вузлів «Гетьмана Сагайдачного»[7].

В данний час базується в Одесі.

9 вересня 2016 року малі броньовані артилерійські катери (U174) «Аккерман» та (U175) «Бердянськ» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату (U130) «Гетьман Сагайдачний» виявили російський військовий корабель «Смєтлівий», провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу під покровом, якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити. Таким чином «український москітний флот» здобув свою першу перемогу.[8][9]

Командири корабля[ред.ред. код]

  1. Катушенко В. С. (19921993);
  2. Настенко С. В. (1993–1997);
  3. Гончаренко П. Д. (19982002);
  4. Березовський Д. В. (2002–2005);
  5. Гелунов А. М. (2005–2009);
  6. П'ятницький Р. Л. (2009—2014);
  7. Іванін Д. В. (2014—т. ч.)

Примітки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 3. Большие противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.(рос.)
  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.(рос.)
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.(рос.)
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.(англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]