Гетьман Сагайдачний (фрегат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
F130 «Гетьман Сагайдачний»
Ukrainian navy frigate Hetman Sahaydachniy (26743398421).jpg
Історія
Україна
Назва: Гетьман Сагайдачний
Однойменні: Петро Конашевич-Сагайдачний
Будівник:
Закладений: 5 жовтня 1990 року
Спуск на воду: 29 березня 1992 року
Прийнятий: 2 квітня 1993 року
Потоплений: Частково був потоплений на мілководді в місті Миколаїв 3 березня 2022 року
Порт припису:
Ідентифікатор:
  • 201 (1993 — 1994)
  • U130 (1994 — 2018)
  • F130 (з 2018)
Статус: Частково був затоплений (3 березня 2022 року)[⇨]
Емблема: Chevron-frigate Hetman Sahaydachniy-(U130)-1.svg
Основні характеристики
Клас і тип: проєкт 11351 «Нерей», фрегат
Водотоннажність:
  • нормальна — 3274 т,
  • повна — 3642 т
Довжина: 122,98 м
Ширина: 14,2 м
Осадка: 4,8 (габаритна 7,3) м
Двигуни:
Швидкість:
Дальність
плавання:
  • 900 миль при 30 вузлах
  • 3500 миль при 14 вузлах
Автономність: 30 діб
Екіпаж: 198 чоловік, в тому числі 31 офіцерів
Озброєння:
  • Артилерія:
    1 х 1 — 100-мм АУ АК-100[en];
  • Зенітне озброєння:
    2 x 6 — 30-мм АУ АК-630М;
  • Ракетне озброєння:
    1 x 2 — ПУ ЗІФ-122 ЗРК «Оса-МА2» (20 ракет 9M33);
  • Торпедно-мінне озброєння:
    2 х 4 — 533-мм торпедні апарати ЧТА-53-1135 (торпеди типу СЕТ-65 або 53-65К);
    2 x 12 — 213-мм реактивні бомбомети РБУ-6000;
    22 морські міни або глибинні бомби;
Авіаційна група: 1 гелікоптер Ка-27ПС в палубному ангарі

«Гетьман Сагайдачний» — фрегат проєкту 11351 (шифр «Нерей», англ. Krivak-III class за класифікацією НАТО), багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України, флагман ВМС України. Бортовий номер F130 (до 2018 U130).

Був закладений у 1990 році, спущений на воду 1992 року, включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Миколаєва і 3 березня 2022 року був частково затоплений.[⇨]

Названий на честь Петра Конашевича-Сагайдачного — кошового отамана Запорізької Січі у XVII сторіччі, організатора морських козацьких походів.

Особливості проєкту[ред. | ред. код]

Проєкт прикордонних сторожових кораблів 11351 (або 1135П) є еволюцією сторожовиків проєктів 1135 і 1135М, які масово будувалися для ВМФ СРСР у 70-х-80-х роках XX століття.

Проєкт 1135 був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проєкти 159 і 35) і великих (проєкт 61). У той час головним завданням Радянського ВМФ вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника у світовому океані. Тактико-технічне завдання на проєкт 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден у морі». В результаті був створений вдалий проєкт газотурбінного корабля. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи протичовновий ракетний комплекс (ПЧРК) «Метель»[1].

Проєкт 11351 є подальшою модернізацією проєкту 1135М. Наприкінці 70-х років виникла необхідність контролю великих морських акваторій 200-мильної економічної зони. У зв'язку з цим у Ленінграді у Північному ПКБ за завданням КДБ СРСР на базі проєкту 1135/1135М було розроблено технічний проєкт прикордонного сторожового корабля, що отримав шифр 11351. Корпус, енергетична установка, головні механізми та обладнання корабля залишилися аналогічними як і в проєкті 1135М. Конструктори відмовилися від ПЧПК Метель, але залишили реактивно-бомбову установку РБУ-6000 і торпедні апарати. У носовій частині встановили арткомплекс АК-100. На кормі обладнаний злітний майданчик і ангар для постійного базування вертольота. Зенітно-ракетний комплекс «Оса-М» був залишений тільки один, на носі корабля. У кормовій частині надбудови встановили на бортах по дві автоматичні 30-мм артустановки АК-630М. Гідроакустичні станції, (ГАС), «Титан» і «Вега» замінили комплексами «Платина» та «Бронза». Внаслідок цього водотоннажність корабля зросла на 300 тонн, однак корабель став універсальним з цілком збалансованими характеристиками[2].

З 1981 по 1992 рік кораблі проєкту 11351 будувалися на керченському суднобудівному заводі «Залив». Усього було побудовано вісім кораблів за даним проєктом[3].

Історія корабля[ред. | ред. код]

Корабель був закладений 5 жовтня 1990 року як сторожовий корабель «Кіров» на елінгу СБЗ Залив у Керчі, на замовлення морських частин прикордонних військ КДБ СРСР. Був восьмим кораблем цієї серії. Відмінністю від базового проєкту було оснащення корабля активними заспокоювачами хитавиці. Спущений на воду 29 березня 1992 року. В червні того ж року урядом України було прийняте рішення про добудову корабля для Військово-Морських Сил, формування яких щойно розпочалося. Кораблеві було присвоєне ім'я «Гетьман Сагайдачний» на честь гетьмана реєстрового козацтва i Війська Запорозького Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного.

Включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року. 4 липня 1993 року на флагмані Військово-Морських Сил України було урочисто піднято військово-морський прапор. Прапор командирові корабля капітану 3 рангу Володимиру Катушенкові вручив перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин[4].

У червні 1994 року корабель здійснив офіційний візит до Франції до французького міста Руан на святкування 50-річчя висадки союзних військ у Нормандії «Армада свободи». Там він став одним з найпопулярніших кораблів, його відвідали понад 10 тисяч гостей. Після завершення свята «Армада свободи» на зворотному шляху до берегів Батьківщини «Гетьман Сагайдачний» провів успішні навчання з французьким вертольотоносцем «Жанна Д'арк».

3 березня 1995 року фрегат «Гетьман Сагайдачний» розпочав перший у новітній історії ВМС ЗС України похід в Індійський океан. Тоді він успішно здійснив плавання в непростих навігаційних умовах, пов'язаних із проходом вузини та інтенсивним судноплавством. Під час походу українські військові моряки пройшли Суецький канал і здійснили захід в столицю Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Саме там проходила виставка озброєння «Айдекс-95», на якій свій перший крок до світового ринку торгівлі зброєю та військовою технікою зробила й Україна. Також під час переходу у Червоному морі екіпаж корабля успішно виконав курсове завдання К-1, яке, як кажуть, є путівкою до виконання всіх завдань у морі.[5]

У тому ж році корабель відвідав порт Варна (Болгарія) і Спеція (Італія). У 1996 році зробив перший трансатлантичний похід на чолі загону кораблів ВМС України до США в порт Норфолк. Тоді ж здійснені ділові візити (двічі) у порти Гібралтар (Велика Британія) і Понта-Делгада (Португалія) на Азорських островах.

З 29 липня по 1 серпня 1996 року брав участь у навчаннях «Море-96».

У 1996 році відвідав Поті, Стамбул і Варну. У червні 1999 року здійснив офіційний візит у складі загону кораблів ВМС України до Ізраїлю в порт Хайфа. У 20002004 роках самостійно і у складі груп кораблів відвідував різні порти Туреччини та Болгарії.

У вересні 1999 року брав участь у навчаннях «Дуель—99».

У 2008 році корабель упродовж трьох місяців брав участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі.

З 22 серпня і до 21 грудня 2012 року перебував на плановому ремонті в ПАТ «Севастопольський морський завод». Підприємство здійснило плановий доковий ремонт корабля, поточний і підтримуючий ремонт ракетно-артилерійського озброєння, радіотехнічного озброєння, ремонт внутрішніх приміщень судна[6].

Згідно з досягнутими домовленостями в рамках військового партнерства України з НАТО заплановано, що в період з вересня 2013-го по січень 2014 року українські сили і засоби залучатимуться до виконання завдань у складі антипіратської операції НАТО «Океанський щит». Передбачено, що в район операції відбуде фрегат ВМС ЗС України «Гетьман Сагайдачний» разом із палубним вертольотом Ка-27 та групою спеціального призначення (оглядовою командою).[7]

Неодноразово приймав на своєму борту вищих державних діячів — Президента України Леоніда Кучму в 1996, 2000, 2001 роках, Президента Російської Федерації Володимира Путіна в 2000, 2001 роках, Президента України Віктора Ющенка в 2005 році, Президента України Віктора Януковича в 2010 році.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Українсько-американське навчання «Сі Бриз — 2016»

1 березня 2014 року капітан Роман П'ятницький відмовився виконувати злочинні накази російського окупаційного командування і весь склад залишився вірним присязі та народу України.[джерело?]

14 березня 2014 року корабель зіткнувся з військово-морською групою російських кораблів в українських територіальних водах, коли фрегат підійшов до групи, вони вийшли в міжнародні води.[джерело?]

З березня 2014 року став базуватися в Одесі.

В листопаді 2014 року судноверф «Україна» Одеського морського порту почала ремонт одного з важливих вузлів «Гетьмана Сагайдачного»[8].

9 вересня 2016 року малі броньовані артилерійські катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату «Гетьман Сагайдачний» виявили російський протичовновий корабель «Смєтлівий», який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу, під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити. Таким чином «український москітний флот» здобув свою першу перемогу.[9][10][11]

В 2017 році було проведено доковий ремонт на Іллічівському судноремонтному заводі, а потім планувалася модернізація корабля.[12][13]

В листопаді 2017 року Міністерство оборони України уклало угоду з ПрАТ «Кузня на Рибальському» контракт на виконання комплексу ремонтно-модернізаційних робіт на фрегаті F130 «Гетьман Сагайдачний». Під час модернізації за проєктом 58351 на фрегаті планувалось замінити радіолокаційну станцію МР-750 на РЛС SMART-S (Signaal Multibeam Acquisition Radar for Targeting) виробництва Thales Group, встановити автоматизовану систему бойового управління (АСБУ) «Контур», системи керування вогнем корабельної артилерії «Спис-К» і «Протазан-К» та інше обладнання[14].

Проте ремонт виконано не було, і в жовтні 2021 року стало відомо про стягнення з приватного акціонерного товариства «Завод „Кузня на Рибальському“» 47,3 мільйона гривень штрафу за невиконання державного контракту на ремонт і модернізацію флагману ВМС ЗС України[15].

Вранці 2 квітня 2018 року «Гетьман Сагайдачний» покинув Практичну гавань Одеського порту та вийшов у море для проведення спільних маневрів за програмою PASSEX разом із турецькими корветом «Боюкада» та фрегатом «Саліхрейс», які гостювали в Одесі з 30 березня, після чого гості покинуть українські територіальні води, щоб продовжити свої навчання «Морська зірка».[16]

6 серпня 2020 на кораблі виявили коронавірус.[17]

У 2021 році на модернізацію флагмана ВМС ЗС України фрегату «Гетьман Сагайдачний» планували виділити 436 млн гривень, у цю суму також включений ремонт корабля[18]. Зокрема, має бути модернізовано РЛС виявлення надводних цілей МР-750 «Фрегат-МА». Проводило ці роботи державне підприємство «Квант-Радіолокація»[19].

3 липня 2021 року зайшов на ремонт на суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» у Миколаєві. На той час не було відомо який обсяг робіт заплановано провести та чи включають вони роботи з модернізації про які вже тривалий час йшла мова[19].

Наприкінці 2021 року була підписана угода з підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Для успішної реалізації проєкту головний виконавець буде кооперуватись з іншими українськими підприємствами — Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», Миколаївський суднобудівний завод, Суднобудівельно-судноремонтний завод «Нібулон» та інші[20].

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

Станом на 24 лютого, на кораблі не функціонували дизельні генератори, а також були проблеми із системами озброєння: була не в робочому стані ЗРК Оса-МА2, довгий час не здіснювали пуски із торпедних апаратів, не були справними акустичні станції виявлення підводних цілей «Платіна» і «Бронза». Були значні проблеми із станцією надводного спостереження та виявлення цілей, та ряд інших проблем. Частково це мали вирішити під час ремонту на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві (виконавцем робіт був завод Нібулон).[21][22]

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Чорноморського суднобудівного заводу в Миколаєві. 3 березня 2022 року фрегат був частково затоплений за наказом командира. Міністр оборони Олексій Резніков сказав, що причина затоплення — щоб кораблем, який стояв у ремонті, не могли скористатися вороги.[23][24][25][26][27]

Командири корабля[ред. | ред. код]

  1. Катушенко В. С. (1992—1993);
  2. Настенко С. В. (1993—1997);
  3. Гончаренко П. Д. (1998—2002);
  4. Березовський Д. В. (2002—2005);
  5. Гелунов А. М. (2005—2009);
  6. П'ятницький Р. Л. (2009—2014);
  7. Іванін Д. В. (2014—2018)
  8. Корецький О. О. (2018—т. ч.)[28]

У культурі[ред. | ред. код]

Фрегат Гетьман Сагайдачний був зображений на поштових марках і конвертах пошти України.

Галерея[ред. | ред. код]

«Гетьман Сагайдачний» в Севастополі, 28 вересня 2005 року:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сторожевой корабль «Разительный». Інформаційний ресурс «Черноморский флот» [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Проєкт 1135 «Буревестник» на сайті army.lv [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Проєкт 11351. Сайт russian-ships.info [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Олександр Кривоший. Третє воскресіння «Сагайдачного». Військо України. № 7. 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  5. 25 років тому флагман національного флоту розпочав свій перший похід в Індійський океан. АрміяInform. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 25 січня 2022. 
  6. «Гетьман Сагайдачний» готовий до боротьби з піратами. УкрІнформ. 21 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2012. 
  7. Андрій Лавренюк (17-07-2013). Участь в "Океанському щиті" є унікальною можливістю для підготовки українських ВМС - генерал Анатолій Петренко. УкрІнформ. Архів оригіналу за 19-07-2013. Процитовано 18-07-2013. 
  8. У Одесі ремонтують «Гетьмана Сагайдачного»[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Український флот отримав нові бойові кораблі. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 22 червня 2017. 
  10. «УКРАЇНСЬКІ АРТИЛЕРІЙСЬКІ КАТЕРИ ПРОГНАЛИ РОСІЙСЬКИЙ КОРАБЕЛЬ „СМЄТЛИВИЙ“ ВІД ОСТРОВА ЗМІЇНИЙ.» [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] ТСН, 10 вересня 2016.
  11. «Українські катери відігнали корабель ВМФ РФ від морського кордону, застосувавши тактику „вовчої зграї“ (відео)» [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 10 вересня 2016.
  12. На ремонт і модернізацію «Сагайдачного» виділено 91 млн гривень. http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. 26 травня 2017. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017. 
  13. Проект з модернізації фрегата "Гетьман Сагайдачний" можуть розробити ще цього року. https://www.unian.ua/. УНІАН. 2 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017. 
  14. «Кузню на Рибальському» оштрафували на 47,3 млн грн за зрив ремонту фрегата «Гетьман Сагайдачний». Ukrainian Military Pages. 20 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  15. "Кузня на Рибальському" отримала штраф за зрив ремонту фрегата - прокуратура. Мілітарний. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  16. Фрегат "Гетьман Сагайдачний" вперше цьогоріч вийшов у море. https://defence-ua.com/. Defense Express. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018. 
  17. Одещина. COVID-19 виявили на фрегаті "Гетьман Сагайдачний". https://sos.pravda.com.ua. 6 серпня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020. 
  18. Цьогоріч на модернізацію «Гетьман Сагайдачний» виділять 436 млн гривень. Мілітарний. 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  19. а б Люксіков Михайло (5 липня 2021). Фрегат «Гетьман Сагайдачний» зайшов на ремонт на «Нібулон». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021. 
  20. Міноборони уклало новий контракт на ремонт і модернізацію фрегата «Гетьман Сагайдачний». Ukrainian Military Pages. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
  21. Чмут, Тарас (11 лютого 2022). Фрегат Сагайдачний: історія та можливості флагмана ВМСУ. youtube.com. Мілітарний портал. Процитовано 21 серпня 2022. 
  22. Міноборони уклало контракт на ремонт і модернізацію “Гетьмана Сагайдачного”. Мілітарний. 13 січня 2022. Процитовано 21 серпня 2022. 
  23. Фрегат «Гетьман Сагайдачний» затопили, щоб не дістався ворогу. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  24. Фрегат «Гетьман Сагайдачний» вирішено затопити, щоб не дістався РФ – Резніков. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  25. Фрегат “Гетьман Сагайдачний” затопили, щоб не дістався ворогу. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  26. Рєзніков підтвердив факт затоплення "Гетьмана Сагайдачного" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  27. Затоплено фрегат ВМС «Гетьман Сагайдачний». Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  28. У флагманского корабля украинских ВМС — новый командир. http://dumskaya.net/. Думська. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 3. Большие противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.(рос.)
  • Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.(рос.)
  • Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]