Гечсаран
| Гечсаран | |||||||||||||||||||||
| 30°21′ пн. ш. 50°48′ сх. д. / 30.350° пн. ш. 50.800° сх. д. | |||||||||||||||||||||
| Країна |
 Іран | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кохгілує і Бойєрахмед | ||||||||||||||||||||
|
Оператор: National Iranian South Oil Companyd
| |||||||||||||||||||||
  Гечсаран (Іран)  | |||||||||||||||||||||
Гечсаран — газонафтове родовище в Ірані, одне з найбільших у світі. Входить в Нафтогазоносний басейн Перської затоки. Відкрите в 1928 році, розробляється з 1940 року.
Характеристика[ред. | ред. код]
Початкові промислові запаси нафти — 1485 млн т, газу — 162 млрд м³. Приурочене до асиметричної антиклінальної складки розміром 67×7 км, ускладненої двома куполами, кожний з яких містить газову шапку. Масивні склепінчасті поклади нафти виявлені в олігоцен-нижньоміоценових і верхньокрейдових вапняках на глибині 300–2550 м. Поверх нафтогазоносності 2100 м. Поклад газу виявлений у вапняках світи хамі (нижня крейда — верхня юра) на глибині 3600 м. Основний видобуток ведеться з відкладів світи асмарі (олігоцен — нижній міоцен) потужністю 480 м. Колектор порово-трещінний, пористість 8 %, проникність 16 мД. Початковий пластовий тиск 17 МПа. Температура 105 °C. Густина нафти 866 кг/м³, в'язкість 10,5 СПз, S 1,6 %.
Технологія розробки[ред. | ред. код]
Експлуатується близько 40 фонтануючих свердловин.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.