Глаукофан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глаукофан
Glaucophane bleu de Groix.jpg
Загальні відомості
Статус IMA допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][1],
перевизначений (Rd)[d][2]
IMA-номер IMA2012 s.p.
Хімічна формула ☐Na₂(Mg₃Al₂)Si₈O₂₂(OH)₂[3]
Nickel-Strunz 10 9.DE.25
Dana 8 66.1.3c.1
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь небо[4]
CMNS: Глаукофан на Вікісховищі
Глаукофан

Глаукофан – породотвірний мінерал класу силікатів. Лужний амфібол ланцюжкової будови.

За давньогрецькими словами Γλαύκος glaukós, мінерал був названий блискучим, блискучим, світлим завдяки своєму яскраво-блакитно-сірому кольору, що означає яскравий блиск неба, моря чи людського ока і φαίνω phaíō для "здавалося б, з'являються".

Глаукофан вперше був знайдений та описаний у 1845 році Йоганном Фрідріхом Людвігом Хаусманом. Місце першознахідки - грецький острів Сірос (Syros).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Na2Mg3Al3(OH)2[Si8O22]. Домішки: Fe2+,Fe3+,Са, К. Містить (%): Na2О – 6,98; MgO – 13,02; Al2О3 – 12,04; SiO2 – 57,73; Н2О – 2,27.

Сингонія моноклінна.

Азбестоподібна відміна глаукофан. – родусит.

Кристали призматичні.

Колір темносиній, безбарвний.

Твердість 5,5-6,5.

Густина 3,1-3,3.

Спайність довершена за призмою.

Характерний мінерал глаукофанових і слюдяних кристалічних сланців.

Зустрічається у метаморфічних гірських породах. Ґлаукофанові сланці широко розповсюджені в прибережних горах Каліфорнії (США), в горах Канто (Японія), вздовж східного узбережжя Корсики, та в ряді районів Швейцарських Альп. В Україні є в Кривому Розі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]