Глаукофітові водорості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глаукофітові водорості
Glaucocystis sp.
Glaucocystis sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Надцарство: Diaphoretickes (Corticata)
Царство: Архепластиди (Archaeplastida)
Тип: Глаукофітові водорості (Glaucophyta)
Skuja, 1954
Клас: Glaucophyceae
Bohlin, 1901
Ряд: Glaucocystales
Bessey, 1907
Родина: Glaucocystaceae
G. S. West, 1904
Роди
Синоніми
Glaucocystophyta Kies & Kremer, 1986
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Glaucophyta
EOL logo.svg EOL: 4081
ITIS logo.svg ITIS: 846495
Fossilworks: 212480

Глаукофітові водорості, глаукофіти[1], або глаукоцистофіти[2] (Glaucophyta) — невеликий давній відділ одноклітинних водоростей, що включає вісім родів і 21 вид. Глаукофіти особливо цікаві своїми унікальними хлоропластами (ціанеллами), досить примітивно влаштованими в порівнянні з хлоропластами інших водоростей: вони містять шар муреїну між мембранами і мають багато інших характеристик, властивих ціанобактеріям. Відповідно до сучасних уявлень, глаукофітові водорості відокремлено від архепластид (Archaeplastida)[джерело?][сумнівно ].

Назва групи утворена від дав.-гр. γλαυκός — «синьо-зелений» та φυτόν — «рослина» і обумовлена характерним синьо-зеленим кольором їхніх хлоропластів[3].

Біологія клітини[ред. | ред. код]

Глаукофітові водорості представлені одноклітинними і колоніальними формами з монадним, кокоїдним і пальмелоїдним типами організації[4]. Для всіх глаукофітових характерні еліпсоїдальна форма клітини і мікроскопічні розміри. При цьому у водоростей з пальмелоїдною будовою талому клітини мають майже сферичну форму діаметром 10-15 мкм у Gloeochaete і 24-36 мкм у Cyanoptyche[5][6].

Види роду Cyanophora характеризуються монадною будовою талому і досить чітко поділяються на дві групи. В одну входять види з овоїдною або еліпсоїдною формами клітини: C. paradoxa (приблизно 15 мкм в довжину і 9 мкм в поперечнику[7], C. cuspidata, C. kugrensii; в іншу — види з клітинами бобовидної форми, сплощені в дорсовентральному напрямку.

Запасний продукт[ред. | ред. код]

Запасний продукт в клітинах глаукофітових водоростей — крохмаль, відкладається у вигляді гранул в цитозолі[8]. У цьому глаукофіти схожі з червоними водоростями (Rhodophyta) і відрізняються від зелених рослин (Viridiplantae), які накопичують запасні речовини в пластидах. Однак, червоні водорості запасають не звичайний крохмаль, як глаукофіти і рослини, а особливі амілопектин-подібні сполуки[9].

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмноження у глаукофітових — вегетативне і безстатеве (у Glaucocystis — за допомогою автоспор[en], у Gloeochaete і Cyanoptyche — за допомогою зооспор; Cyanophora зазвичай розмножується поздовжнім поділом навпіл, але може також утворювати зооспори). Статеве розмноження не описано. Мітоз відкритий, цитокінез поздовжній[10][11].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Глаукофітові водорості мешкають виключно в прісних водах, зокрема, на болотах. Великі популяції глаукофітів трапляються рідко[12]. Серед них є й планктонні форми, і прикріплені колонії. У пробах глаукофіти виділяють від інших водоростей зі схожою морфологією за наявністю пластид яскравого синьо-зеленого кольору. Від синьо-зелених водоростей їх відрізняє наявність незабарвленої цитоплазми[13].

Роди і види глаукофітів[ред. | ред. код]

  • монадні форми:
  • кокоїдні форми:
  • пальмелоїдні форми:

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]