Перейти до вмісту

Глаукохроїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Глаукохроїт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураGlc[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаCaMn²⁺(SiO₄)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.AC.05[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 851.3.2.3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групапросторова група Pbnmd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість6 Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьблакитний (давньогрецька мова),
колір (давньогрецька мова) Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьФранклін[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Глаукохроїт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Глаукохроїт[7] — кальцієво-марганцевий неосилікатний мінерал із формулою CaMnSiO4[8]. Зустрічається в метаморфізованих вапняках.

Вперше він був описаний у 1899 році у Франклін-Фернас, графство Сассекс, штат Нью-Джерсі, США.

Глаукохроїт кристалізувався в ортогональній кристалічній системі і більшу частину часу скручувався до масивного мінерального агрегату, також призматичних кристалів до 1 см завдовжки блискучого синьо-зеленого кольору. Також зустрічається рожевий, білий і коричневий глаукохроїт.

Див. також

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. rruffМіжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
  4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. а б mineralienatlas.de
  6. Penfield S. L. Some new minerals from the zinc mines at Franklin, N.J., and note concerning the chemical composition of ganomalite // American Journal of Science — 1899. — Т. 8 (158). — С. 339–353.
  7. Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 100. — ISBN 978-966-360-463-3.
  8. Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. Chemical-structural Mineral Classification System. 9. Auflage. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, ISBN 3-510-65188-X, S. 539.