Псьол Глафіра Іванівна
| Глафіра Псьол | ||||
|---|---|---|---|---|
| При народженні | Глафіра Іванівна Псьол | |||
| Народження |
24 жовтня 1823 село Псьолівка, Полтавська губернія, тепер с. Псільське Великобагачанського району Полтавської області | |||
| Смерть | 26 квітня 1886 (62 роки) | |||
| Москва | ||||
| Національність | українка | |||
| Навчання | домашнє навчання | |||
| Діяльність | художниця | |||
| У шлюбі з | Дунін-Борковський Петро Дмитрович | |||
| Брати, сестри | Псьол Олександра Іванівна | |||
|
| ||||
 Псьол Глафіра Іванівна у Вікісховищі | ||||
Глафі́ра Іва́нівна Псьол (у шлюбі Ду́нін-Борко́вська, *24 жовтня 1823, село Псьолівка, нині Псільське Великобагачанського району Полтавської області — †26 квітня 1886, Москва) — українська художниця.
Сестра поетеси Олександри Псьол.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Батько, Іван Михайлович, служив в канцелярії малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна. В сім'ї було семеро дітей. Після смерті батьків дітей, що були ще зовсім малими, позабирали на виховання родичі. Глафіра разом з сестрами Олександрою і Тетяною потрапила в сім'ю князя Миколи Рєпніна. Вчились в Полтавському інституті шляхетних дівчат, отримала хорошу освіту. Живопису навчалася вдома.
1843 року в Яготині познайомилася з Тарасом Шевченком, користувалася його порадами щодо малярства. Написала портрет Шевченка, який не зберігся. Начерки цього портрета є на сторінках її робочого альбома, що у ХХ столітті зберігався в приватній збірці в Москві. Зустрічались вони і в 1846 році в Києві.
Одружилась із поміщиком Петром Дмитровичем Дунін-Борковським.
Відомі її портрети членів родини князів Рєпніних (В. О. Рєпніної, М. Г. Рєпніна, В. М. Рєпніної, 1839), Петра Дуніна-Борковського, М. Гоголя та ін. Вони виконані на хорошому академічному рівні й деякі з них давніше приписувалися Тарасові Шевченкові.
Наприкінці життя, уже вдовою, мешкала в Петербурзі разом зі зведеною сестрою В. М. Рєпніною. Померла в Москві.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 185.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 149.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 494—495.
Посилання[ред. | ред. код]
- Псьол Глафіра Іванівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 388-389.
- Псьол Глафіра Іванівна[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті Національного музею Тараса Шевченка http://museumshevchenko.org.ua/
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |