Гленн Девіс (легкоатлет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гленн Девіс
Гленн Ешбі Девіс
Glenn Ashby Davis
Гленн Ешбі Девіс (1934-2009), американський легкоатлет, триразовий олімпійський чемпіон (1956-1960).png
Загальна інформація
Прізвиська Джип англ. Jeep
Національність американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Народження 12 вересня 1934(19340912)
Велсберг, Західна Вірджинія, США
Смерть 28 січня 2009
Барбертон, Огайо, США
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Спорт
Країна Flag of the United States.svg США
Вид спорту легка атлетика
Дисципліна спринт, біг з бар'єрами
Команда Детройт Лайонс
Нац. збірна Flag of the United States.svg США
Тренери Ларрі Снайдер[en]
Завершення виступів 1960
Особисті рекорди 100 м — 10,3 (1958)
200 м — 21,0 (1958)
400 м — 45,4 (1958)
110 м з/б — 14,3 (1957)
200 м з/б — 22,69 (1960)
400 м з/б — 49,2 (1958)
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Мельбурн 1956 400 метрів з бар'єрами
Золото Рим 1960 400 метрів з бар'єрами
Золото Рим 1960 4х400 метрів


Гленн Ешбі Девіс (12 вересня 1934(19340912), Велсберг, Західна Вірджинія, США — 28 січня 2009, Барбертон, Огайо, США) — американський легкоатлет, чемпіон Олімпійських ігор (1956) з бігу на 400 метрів з бар'єрами та дворазовий чемпіон Олімпійських ігор (1960) з бігу на 400 метрів з бар'єрами та в естафетному бігу 4х400 метрів, єдиний в історії бар'єрист на 400 метрів, який встановив світовий рекорд в бігу на одне коло без бар'єрів.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Гленн Девіс народився у американському містечку Велсберг, що на Західній Вірджинії. Дитинство Гленна пройшло в Маріетті, Огайо. Він був дев'ятим з десяти дітей у родині. В дитинстві отримав прізвисько Джип за персонажем[en] коміксів про моряка Попая.

У 15-річному віці, після смерті обох батьків, Гленн переїжджає до родичів до Барбертону, де починає займатись легкою атлетикою, паралельно граючи в американський футбол. В 1954 році Гленн самостійно виграє для своєї школи командну першість штату з легкої атлетики, посівши перші місця в стрибках у довжину, бігу на 220 ярдів та бар'єрному бігу на 180 ярдів та четверте у бігу на 100 ярдів. При цьому, у всіх дисциплінах він виступав з травмованим плечем, внаслідок чого його рука була прив'язана до тіла.

Легкоатлетична кар'єра[ред. | ред. код]

По закінченні школи Гленну Девісу було запропоновано більше 200 легкоатлетичних стипендій. Для подальшого навчання він обрав Університет штату Огайо, де його тренером був Ларрі Снайдер[en], який у 30-х роках тренував Джессі Оуенса, чотириразового чемпіона літніх Олімпійських ігор 1936 року. В студентські роки, Гленн Девіс 26 разів ставав чемпіоном Конференції Big Ten[en] та 4 рази вигравав чемпіонат Національної асоціації студентського спорту з легкої атлетики[en].

1956 року Гленн Девіс почав тренування в бігу на 400 метрів з бар'єрами — і менш ніж за три місяці після цього він встановив перший свій світовий рекорд на дистанції (49,5), ставши першим в історії легкої атлетики спортсменом, який подолав 50-секундний рубіж в цій дисципліні. У листопаді 1956 року в Мельбурні він вперше став олімпійським чемпіоном, вигравши біг на 400 метрів з бар'єрами (50,1). В олімпійському селищі Гленн Девіс жив разом в одному номері з Рейфером Джонсоном, срібним призером тієї (та чемпіоном наступної) Олімпіади в десятиборстві.

1958 року Девіс встановив чотири світові рекорди в бігу на 400 метрів з бар'єрами (49,2), 440 ярдів з бар'єрами (49,9), 440 ярдів (45,8 та 45,7). Цього року атлет взяв участь у серії європейських змагань та матчевих зустрічей — за 14 днів він виграв 9 з 10 стартів.

1960 року перед Олімпіадою в Римі Гленн Девіс повторив світовий рекорд в бігу на 200 метрів з бар'єрами (22,5). На Олімпіаді він вдруге в своїй кар'єрі став олімпійським чемпіоном в бігу на 400 метрів з бар'єрами (49,3), незважаючи на те, що стартував по восьмій доріжці та не міг бачити впродовж всього забігу своїх конкурентів. Крім цього, у складі національної команди США Девіс здобув друге на цій Олімпіаді та третє в кар'єрі олімпійське «золото» — на цей раз в естафеті 4х400 метрів, яка була виграна з новим світовим рекордом (3.02,2).

Гленн Девіс виступав в часи, коли офіційно визнана легка атлетика вважалась аматорською, і тогочасні правила не дозволяли атлетам отримувати винагороду за виступи на змаганнях. 1960 року Гленн відхилив пропозицію тютюнової компанії (за пропонованим контрактом спортсмен мав отримати 125 тисяч доларів США) щодо реклами сигарет, оскільки вважав це за поганий приклад для дітей.

Подальше життя[ред. | ред. код]

По закінченні римської Олімпіади, Девіс залишив легку атлетику в неповні 26 років та грав 2 роки в американський футбол за «Детройт Лайонс» та «Лос-Анджелес Ремз». З 1963 по 1967 рік працював тренером з легкої атлетики в Корнелльскому університеті.

1967 року Гленн Девіс повернувся до Барбертона, де викладав креслення в місцевій школі, працював тренером з легкої атлетики. Крім цього, він викладав у власній водійській школі та деякий час був співвласником місцевої піцерії.

Наприкінці 90-х років Девіс переніс інфаркт.

Гленн Девіс пішов з життя у віці 74 років. Причиною смерті став пневмофіброз.

З дружиною Делорес, Гленн виховав трьох дітей, які подарували їм шість онуків та одного правнука.

Статистика[ред. | ред. код]

Встановлені світові рекорди[ред. | ред. код]

Дисципліна Результат Змагання Місто Дата
440 ярдів 45,8 Чемпіонат Конференції Big Ten[en] США Вест-Лафайетт 24 травня 1958
440 ярдів 45,7 Чемпіонат Національної асоціації студентського спорту[en] США Берклі 14 червня 1958
200 метрів з бар'єрами 22,5 Міжнародні змагання Швейцарія Берн 20 серпня 1960
400 метрів з бар'єрами 49,5 Відбірковий олімпійський чемпіонат США[en] США Лос-Анджелес 29 червня 1956
400 метрів з бар'єрами 49,2 Матчева зустріч США-Угорщина Угорщина Будапешт 6 серпня 1958
440 ярдів з бар'єрами 49,9 Чемпіонат США США Бейкерсфілд 20 червня 1958
4х400 метрів 3.02,2 Олімпійські ігри Італія Рим 8 вересня 1960

Виступи на основних міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Рік Змагання Місто Місце Дисципліна Примітки
1956 Олімпійські ігри Австралія Мельбурн 1 400 метрів з бар'єрами 50,1 (50,29) OR
1960 Олімпійські ігри Італія Рим 1 400 метрів з бар'єрами 49,3 (49,51) OR
1960 Олімпійські ігри Італія Рим 1 4х400 метрів 3.02,2 (3.02,37) WR OR

Визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Twelve athletics legends inducted into IAAF Hall of Fame. ІААФ. 11 листопада 2014. Процитовано 27 травня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Рекорди
Попередник:
США Джим Лі[en] (USA)
Рекордсмен світу з бігу на 440 ярдів
24 травня 1958 – 25 травня 1963
Наступник:
США Адольф Пламмер[en] (USA)
Попередник:
ФРН Мартін Лауер[en] (FRG)
Рекордсмен світу з бігу на 200 метрів з бар'єрами
20 cерпня 1960 – 1977*
* ІААФ фіксувала світові рекорди у цьому виді до 1977 року
Наступник:
відсутній
Попередник:
СРСР Юрій Літуєв[ru] (URS)
Рекордсмен світу з бігу на 400 метрів з бар'єрами
29 червня 1956 – 13 вересня 1964
Наступник:
США Рекс Коулі[en] (USA)
Попередник:
США Джош Калбрет[en] (USA)
Рекордсмен світу з бігу на 440 ярдів з бар'єрами
20 червня 1958 – 22 липня 1958
Наступник:
ПАР Герт Потгітер[en] (South Africa)
Попередник:
Ямайка Ямайка (JAM)
Артур Вінт
Леслі Лайн
Герб Маккенлі
Джордж Роден
Рекордсмен світу з естафетного бігу 4х400 метрів
8 вересня 1960 – 21 жовтня 1964
США США (USA)
Джек Єрман[en]
Ерл Янг[en]
Гленн Девіс
Отіс Девіс[en]
Наступник:
США США (USA)
Оллан Касселл[en]
Майк Ларрабі[en]
Уліс Вільямс[en]
Генрі Карр[en]