Гленн Теодор Сіборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гленн Сіборг
англ. Glenn Theodore Seaborg
швед. Glenn Teodor Sjöberg
Ім'я при народженні англ. Glen Theodore Seaborg
Народився 19 квітня 1912(1912-04-19)[1][2][…]
Ішпемінг, Маркетт, Мічиган, США
Помер 25 лютого 1999(1999-02-25)[1][2][…] (86 років)
Лафаєтт, Контра-Коста, Каліфорнія, США
·інсульт
Місце проживання США
Країна  США
Національність США США
Діяльність хімік, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Університет Каліфорнії (Лос-Анджелес)
Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь ядерна хімія
Заклад Університет Каліфорнії, Берклі
Мангеттенський проєкт
Комісія з атомної енергії США
Науковий керівник George Ernest Gibsond[4]
Відомі учні Джозеф Вільям Кеннедіd
Elizabeth Rauscherd
Arthur Wahld
Аспіранти, докторанти John Gofmand
Leon O. Morgand
Rodney H. Banksd
Кістяківська Віра
Roger Batzeld
Arthur Wahld
Kenneth Street Jr.d
Gerhart Friedlanderd[4]
W. Wayne Meinked[5]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Національна академія наук США
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія інженерних наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Американське філософське товариство[6]
AAAS[6]
Американське фізичне товариство[6]
Баварська академія наук
Сербська академія наук і мистецтв
Польська академія наук
Відомий завдяки: відкриттям десяти трансуранових елементів
У шлюбі з Helen L. Seaborgd
Діти David Seaborgd
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1951)
Медаль Прістлі (1979)
Медаль Перкіна (1957)
Медаль Вілларда Гіббса (1966)
Автограф

CMNS: Гленн Теодор Сіборг у Вікісховищі

Гленн Теодор Сіборг (англ. Glenn Theodore Seaborg) (19 квітня 1912 — 25 лютого 1999) — американський фізик, удостоєний 1951 року Нобелівської премії з хімії (спільно з Едвіном Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів.

Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу (штат Мічиган). Закінчив Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1934). Отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі (1937). З 1945 був професором, в 1958—1961 — ректором Каліфорнійського університету в Берклі.

Роботи Сіборга з отримання трансуранових елементів мали величезне значення для розвитку атомної енергетики і створення атомної бомби. Спільно з Макмілланом Сіборґ синтезував плутоній (1940—1941), брав участь у відкритті ряду трансуранових елементів: америцію, кюрію (1944), берклію (1949) та інших. 1942 року висловив гіпотезу про існування сімейства актиноїдів, що зіграло велику роль в прогнозі властивостей важких трансуранових елементів. У періодичну систему елементів актиноїди були вставлені після лантаноїдів. У 1942—1946 працював в Металургійній лабораторії в Чиказькому університеті над проблемою промислового отримання плутонію для атомної бомби. Він був відповідальним за багатоступеневі хімічні процеси, які відділяли, концентрували та ізолювали плутоній. У 1945 році підписав звернення до уряду США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. З 1946 по 1950 був членом загального консультативного комітету Комісії з атомної енергії (КАЕ). З 1946 до 1958 виконував обов'язки директора відділення ядерної хімії Каліфорнійського університету в Берклі. У 1954—1956 і з 1971 — був заступником директора Радіаційної лабораторії в Берклі, яку заснував Ернест Орландо Лоуренс. З 1961 по 1971 за запрошенням президента Джона Ф. Кеннеді займав посаду голови КАЕ. У 1963 р. вів переговори про укладення Договору про заборону випробувань ядерної зброї. У 1971 Ґленн Сіборґ повернувся до університету Берклі.

Нагороджений медалями Перкіна (1957), Б. Франкліна (1963), Національною науковою медаллю США (1991) та іншими. Лауреат премії Енріко Фермі (1959). Помер Сіборг в Лафаєті (шт. Каліфорнія) 25 лютого 1999.

На честь Ґленна Сіборґа було названо хімічний елемент сіборгій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. https://www.legacy.com/obituaries/name/w-wayne-meinke-obituary?pid=191727522
  6. а б в NNDB — 2002.

Посилання[ред. | ред. код]