Глибоке синє море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глибоке синє море M:
англ. Deep Blue Sea
Глибоке синє море постер.jpg
Жанр бойовик, трилер
Режисер Ренні Гарлін
Продюсер Аківа Ґолдсман,
Роберт Косберґ,
Тоні Людвіґ,
Алан Річе,
Ребека Спайкінґз[1]
Сценарист Дункан Кенеді,
Донна Пауерс,
Вейн Пауерс
У головних
ролях
Сафрон Барроуз,
Томас Джейн,
Джеймс Сміт,
Міхаел Рапапорт,
Стеллан Скашгорд,
Семюел Джексон
Оператор Stephen F. Windon[d]
Композитор Тревор Рабін
Кінокомпанія Village Roadshow Pictures
Дистриб'ютор Warner Brothers
Тривалість 105 хв.
Мова англійська
іспанська
Країна Flag of the United States.svg США
Австралія Австралія
Рік 1999
Дата виходу 28 липня
Кошторис $60,000,000
Касові збори $165,048,228[2]
IMDb ID 0149261
Наступний Deep Blue Sea 2[d]
Deep Blue Sea Web Page

«Глибоке синє море» (англ. Deep Blue Sea) — американсько-австралійський фантастичний фільм жахів 1999 року режисера Ренні Гарліна. Головні ролі виконували: Сафрон Барроуз, Томас Джейн, Джейм Сміт, Міхаель Рапапорт, Стелан Скарсґард та Семюель Джексон.

Гасло: «Більше. Розумніше. Швидше. Зліше».

За сюжетом, група людей опиняється на підводній лабораторії, де проводилися експерименти над акулами. Набувши високого інтелекту, акули розпочинають полювання на людей, що намагаються врятуватися з лабораторії.

Сюжет[ред. | ред. код]

На групу людей у морі нападає акула. Невдовзі керівниця підводної лабораторії «Акватикa» Сьюзен Макалістер дізнається, що це була її піддослідна акула. Завдяки втручанню співробітника «Акватики» Картера Блейка, рибу повертають до лабораторії. Стурбований інцидентом, президент фармацевтичної компанії «Кайміра Фармасьютикалз» Рассел Франклін особисто прибуває на «Акватику», щоб ознайомитися з ситуацією. Сьюзен пояснює, що гормональною терапією мозок акул було збільшено вп’ятеро, завдяки чому й відбувся вихід ліків. Лікар Джим Вітлок запевняє, що ці акули полюють лише зграями й напад відбувся помилково. Макалістер демонструє Франкліну відлов акули Картером Блейком, у цей час загадковим чином вимикаються камери спостереження. Вона показує добування мозкової речовини й успішне лікування пацієнта, що на страждає хворобою Альцгаймера. Та Вітлок необачно наближається до акули й та відкушує йому руку.

Розочинається шторм, Вітмора відправляють гелікоптером до лікарні. Але коли транспорт пролітає над загоном з акулами, трос не дає відлетіти. Вітмор падає у воду, а гелікоптер — на лабораторію. Акула користується візком з Вітмором, щоб розбити скло й затопити підводний рівень дослідного комплексу. Франклін, Сьюзен, Картер, іхтіолог Дженіс Гіґінз та інженер Скоґінз рятуються й намагаються вийти на верхні рівні.

Усі виходи виявляються затопленими, єдиним порятунком лишається батискаф. Сьюзен зізнається, що мозок акул було збільшено генною терапією, що сильно підвищило інтелект тварин. Однак коли вони дістаються ангару, виявляється, що батискаф розбито. Тим часом кок Дадлі також намагається врятуватися, але в напівзатоплених коридорах його переслідує акула. Урешті він ховається всередині печі, звідки вибирається назовні та вбиває акулу, підірвавши газовий балон.

Коли Франклін розповідає свій план утечі, акула затягує його під воду та з’їдає. Решта знаходить шахту, але лабораторія розочинає руйнуватися, унаслідок чого драбина в шахті падає. Дженіс убиває акула, решта зв’язує мотузку та зустрічає Дадлі. Той пропонує запустити аварійну помпу, щоб відкачати воду зі затоплених приміщень. Картер і Скіґз вирушають на пошуки помпи, де останнього наздоганяє акула.

Сьюзен іде забрати таємні документи й опиняється в напівзатопленій кімнаті. Скориставшись електричним кабелем, вона вбиває акулу. Троє вцілілих: Сьюзен, Картер і Дадлі, відшукують люк, яким дістаються на поверхню. У цю мить акула схоплює останнього, але він відбивається хрестиком. Сьюзен вирішує, що необхідно вбити останню акулу. Жертвуючи собою, вона відволікає рибину від пораненого кока та Блейка. Той застрелює акулу гарпуном з піропатроном до того, як вона встигає втекти у відкрите море. До лабораторії прибуває корабель з наступною зміною. Бачачи його, Картер і Дадлі кажуть, що більш не повернуться на цю роботу й лягають на руїнах відпочити.

Ролі[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Випущено в Сполучених Штатах 28 липня 1999 р.

Ренні Гарлін заявив, що Глибоке синє море (1999) було найважчим фільмом у його кар'єрі.

Для однієї зі сцен Томасу Джейну довелося плисти поруч зі справжньою живою акулою.

Загалом 14 різних спецефектів було створено для сцен з акулами у фільмі.

Літак, використаний у фільмі той самий, що знімали у фільмі «Шість днів, сім ночей» (1998).

Акули гинуть тими самими способами, що у фільмах серії «Щелепи». Першу знищує балон зі стисненим газом, другу вбиває високовольтний дріт, третю підриває вибухівка.

Звукова доріжка[ред. | ред. код]

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Allmusic 3/5 зірок http://www.allmusic.com/album/r427744 link
  1. «Deepest Bluest»- 4:22 — LL Cool J
  2. «Smokeman»- 2:39 — Smokeman
  3. «I Found Another Man»- 4:11 — Natice
  4. «Remote Control Soul»- 4:22 — Bass Odyssey
  5. «Mega's on His Own»- 5:16 — Cormega (ft. Carl Thomas)
  6. «Come Home with Me»- 3:50 — Amyth
  7. «Say What»- 3:43 — LL Cool J
  8. «Burn Baby Burn»- 3:35 — Simone Starks
  9. «Just Because»- 4:10 — F.A.T.E.
  10. «Get tha Money»- 4:27 — Hi-C (ft. DJ Quik)
  11. «I Can See Clearly Now»- 5:15 — Chantel Jones
  12. «El Paraiso Rico»- 3:27 — Deetah
  13. «Good and Plenty»- 3:49 — Divine
  14. «Deep Blue Sea Montage»- 6:12 — Trevor Rabin

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав змішані відгуки від критиків. Rotten Tomatoes дав йому рейтинг 56 %, 51 позитивний відгук з 91 огляду.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Producer Spikings-Goldsman dies of heart attack. Variety Magazine. 2010-07-07. Процитовано 2013-08-13.  (англ.)
  2. Deep Blue Sea - Box Office Data, Movie News, Cast Information - The Numbers:. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-13.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]