Глибоководні гідротермальні джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розповсюдження глибоководних гідротермальних джерел (за даними InterRidge Vents Database).

Глибоково́дні гідротерма́льні джере́ла — високотемпературні підводні джерела на дні океанів, у зоні середино-океанічних хребтів. Утворюються внаслідок інфільтрації морської води в базальтовий шар земної кори[1].

Морська вода внаслідок взаємодії з породами перетворюється на кислий відновлювальний розчин і виносить із рифтових зон велику кількість речовини, яка збагачена сульфідами міді, заліза, мангану та цинку. Перемішування з холодною придонною водою призводить до випадання сульфідів у осад та утворення навколо джерел покладів колчеданів. Такі поклади виявлено на Східно-Тихоокеанській височині, на Серединно-Атлантичному та Індійському хребтах, у Новогвінейському морі, на рифті Червоного моря[1].

Також ці джерела характеризуються потужними екосистемами, які складають організми, що пристосувалися до високих температур та досить незвичайних умов на океанічному дні[2].

Класифікація[ред. | ред. код]

Виділяють дві категорії подібних джерел, що розрізняють забарвленням суспензії («диму»), яка утворюється внаслідок виливу гідротермального розчину у придонну товщу океанічної води[1]:

  • Чорні курці — їм властива вища температура води (350—400 °C), «дим» має темне забарвлення, зумовлене наявністю піротину та аморфного кремнезему з домішками сульфідів міді та цинку.
  • Білі курці — мають меншу температуру (до 330 °C), «дим» має світле забарвлення й складається з ангідриту, бариту та кремнезему.

Обидва види джерел виникають у схожих умовах, іноді вони спостерігаються поряд. Вважається, що різниця між ними зумовлена в першу чергу швидкістю виливу термального розчину через «комин»[1]:

  • у разі швидкого виливу (кілька кілограм на секунду) джерело матиме більшу температуру, оскільки охолодження фактично починається лише в комині утворення;
  • у разі повільного виливу охолодження частково відбувається в пористому тілі споруди й на виході з комину вода матиме меншу температуру.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Н.В. Короновский (1999). Гидротермальные образования в океанах. Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова. Архів оригіналу за 2018-11-06. Процитовано 2018-11-05. (рос.)
  2. Андрій М. Заморока (2009-09-01). Чорні курці. Станіславівський Натураліст. Архів оригіналу за 2015-07-10. Процитовано 2011-04-02. 

Посилання[ред. | ред. код]