Глорія Хом'як Атаманенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глорія Хом'як Атаманенко
GloriaChomiakAtamanenko1950.png
Народилася 1932 або 28 квітня 1932(1932-04-28)
Форт-Верміліонd, Альберта, Канада
Померла 2017 або 12 жовтня 2017(2017-10-12)
Вільямс-Лейк, Карібу, Британська Колумбія, Канада
Діяльність соціальна працівниця, перекладачка, письменниця
Alma mater Свортмор-коледж і Університет Вікторії

Глорія Кетрін Хом'як Атаманенко (англ. Gloria Chomiak Atamanenko; 28 квітня 1932 — 12 жовтня 2017) — канадська соціальна діячка, письменниця, редакторка і перекладачка. Будучи підліткою у Сполучених Штатах, вона потрапила в заголовки газет як переможиця національного конкурсу есе на тему «Я виступаю за демократію».

Життєпис[ред. | ред. код]

Глорія Хом'як народилася у Форт-Верміліон, Альберта, в сім'ї Петра Хом'яка та Неллі Пікулік-Хом'як, обоє мігранти українського походження в Канаді, і її рідною мовою була українська.[1][2]. Її батьки займалися фермерством. До 15 років Глорія отримувала освіту вдома та на заочних курсах. З 15 років вона відвідувала середню школу у Вілмінгтоні, штат Делавер, і жила там зі своїм дядьком.[3][4]

Глорія Хом'як із публікації Міністерства внутрішніх справ США 1950 року

У 1950 році Глорія Хом'як виграла стипендію в розмірі 500 доларів як одна із чотирьох національних фіналістів та фіналісток конкурсу есе «Я виступаю за демократію», відібраного з понад мільйона заявок.[1][5][6] Її есе, яке починалося «Я виступаю за демократію, оскільки два покоління тому мої предки не могли цього зробити», було зачитано в протоколі Конгресу сенатором Джоном Дж. Вільямсом[7], який прокоментував, що «Це есе слід читати не лише кожному студенту та студентці, але що важливіше, її повинен прочитати кожна доросла людина у цій країні».[8] Її есе було передруковано в газетах по всій території Сполучених Штатів[9], і вона познайомилася з Гаррі С. Труменом, Альбеном В. Барклі та сенатором Дж. Алленом Фріром молодшим[10][11]. Голос Америки запросив її прочитати переклад її есе українською мовою, для спеціальної передачі.[12] Епізод радіопрограми Cavalcade of America драматизував її історію, де на роль Хом'як була обрана Пеггі Енн Гарнер.[13][14][15] Проте, замість неї роль зіграла Сьюзан Дуглас[16], а під час національного прямого ефіру Хом'як прочитала своє есе вголос.[17] Вона також читала есе на конференції «Дочки американської революції» та на церковних заходах.[18][19]

Глорія закінчила коледж Суортмор у 1955 році[20][21] . У 1980 році вона здобула ступінь магістерки з консультування та психології в Університеті Вікторії[22], захистивши дисертацію на тему «Сімейні стосунки та особистісні фактори, пов'язані з творчістю: погляди з трьох літератур»(1980).[23]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Глорія стала психіатричним соціальним працівником у Вільямс-Лейк, Британська Колумбія, Едмонтоні та Ванкувері.[24] У 1998 році вона була нагороджена Асоціацією людей із вадами навчання Британської Колумбії за її роботу для дітей та дорослих з обмеженими можливостями.[22] Вона також була письменницею та перекладачкою; писала есе для канадійського літературного щорічника «Lived Experience» (Живий досвід) і перекладала з російської та української на англійську «Чотирнадцять місяців на землі Франца-Йосифа» Михайла Іваничука (1934).[2][25][26] Вона була співредакторкою збірки біографічних нарисів Gumption Grit: Women of the Cariboo Chilcotin (2009, разом з Карен Томпсон, Пам Махон і Сейдж Бірчуотер).[27] Глорія також допомогла зібрати збірку творів місцевих старійшин під назвою «Озираючись назад, дивлячись вперед: історії та вірші людей похилого віку Карібу» (2002).[28] Вона брала активну участь у освіті дорослих[29] і в політиці НДП у виборчому окрузі Карібу-Чілкотін.[30]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1953 році Глорія Хом'як вийшла заміж за Георгія Атаманенка. У них було двоє синів Борис і Петро.[31] У 2006 році вона пережила інсульт і в останні роки життя користувалася інвалідним візком.[25] У 2017 році вона померла у Вільямс-Лейк у віці 85 років.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б High U.S. Officials Honor Young Essayists. Wireless Bulletin: 10. 23 лютого 1950. 
  2. а б Birchwater, Sage (25 травня 2004). Hidden Book Unlocks Secrets. The Tribune. с. 11. Процитовано 5 березня 2022. Birchwater, Sage (2004-05-25). «Hidden Book Unlocks Secrets». The Tribune. p. 11. Retrieved 2022-03-05 — via Newspapers.com.
  3. Straley, Goerge H. (19 грудня 1949). Fort Vermilion Girl Wins Honors in U.S.. Edmonton Journal. с. 25. Процитовано 5 березня 2022. 
  4. District Girl Wins Honors. Edmonton Journal. 8 липня 1950. с. 23. Процитовано 5 березня 2022. 
  5. Ellison, Lucile (June–July 1950). Youth Demonstrates 'Loyal Citizens in Action'. The Child 14: 196–197. 
  6. Victorious Voices of Democracy. School Life 32: 81–82. 1950 — через Internet Archive. 
  7. Williams Honors Gloria Chomiak. The Morning News. 19 січня 1950. с. 3. Процитовано 5 березня 2022. 
  8. United States Congress (1950). Congressional Record: Proceedings and Debates of the ... Congress (англ.). U.S. Government Printing Office. с. A399. 
  9. Peck, George (24 серпня 1950). The American Way: Glorious Gloria. The Gunnison Valley News. с. 4. Процитовано 5 березня 2022. 
  10. King, Julia (22 лютого 1950). Democratic Youth Organizations: Senator Frear and Vice President Barkley with Gloria Chomiak, the winner of the "Voice of Democracy" contest. University of Delaware Library, via Artstor (англ.). Процитовано 5 березня 2022. 
  11. Power, Mary Elizabeth (22 лютого 1950). Top U.S. Officials Pause to Greet Gloria, 3 Others. The News Journal. с. 20. Процитовано 5 березня 2022. 
  12. Gloria Chomiak to Speak to Ukraine in Broadcast. The Morning News. 23 лютого 1950. с. 1, 4. Процитовано 5 березня 2022. 
  13. «Show No. 662: 'I Speak for Democracy' after broadcast» (1950) photograph in the collection of the Hagley Museum and Library
  14. Gloria Chomiak Story is Cast for 'Cavalcade of America'. The News Journal. 23 травня 1950. с. 1, 4. Процитовано 5 березня 2022. 
  15. Gloria Chomiak story on air. The News Journal. 22 червня 1950. с. 27. Процитовано 5 березня 2022. 
  16. Principals in Broadcast. The News Journal. 28 червня 1950. с. 3. Процитовано 5 березня 2022. 
  17. Gloria Chomiak Reads Essay on Nationwide Broadcast. The Morning News. 28 червня 1950. с. 1, 2. Процитовано 5 березня 2022. 
  18. Gloria Chomiak Reads Essay at State Colonists Assembly. The News Journal. 20 березня 1950. с. 16. Процитовано 5 березня 2022. 
  19. Church Honors Local Girl Who Won Speaking Contest. The Morning News. 23 січня 1950. с. 20. Процитовано 5 березня 2022. 
  20. а б Gloria Katherine Atamanenko (nee Chomiak) Obituary. Williams Lake Tribune (амер.). 12 жовтня 2017. Процитовано 5 березня 2022. 
  21. Their Light Lives On. Swarthmore College Bulletin. Spring 2019. Процитовано 5 березня 2022. 
  22. а б Gloria Atamanenko Honored. The Tribune. 20 серпня 1998. с. 19. Процитовано 5 березня 2022. 
  23. Atamanenko, Gloria Katherine (1980). Family Relationships and Creativity-related Personality Factors: Perspectives from Three Literatures (англ.). University of Victoria (B.C.). 
  24. Lamb-Yorski, Monica (19 вересня 2012). They Call the Cariboo Home: George and Gloria Atamanenko share everlasting love. Williams Lake Tribune (амер.). Процитовано 5 березня 2022. 
  25. а б Andruss, Van (1 лютого 2018). Remembering Gloria Atamanenko (April 28, 1932 – October 12, 2017). The Green Gazette Magazine (амер.). Процитовано 5 березня 2022. Andruss, Van (2018-02-01). «Remembering Gloria Atamanenko (April 28, 1932 — October 12, 2017)». The Green Gazette Magazine. Retrieved 2022-03-05.
  26. Ivanychuk, Mykhailo (2004). 14 Months on Franz Josef Land (англ.). Ethnic Enterprises. ISBN 978-0-9732428-1-2. 
  27. Gumption & grit : women of the Cariboo Chilcotin. Halfmoon Bay, BC: Caitlin Press. 2009. ISBN 978-1-894759-37-3. OCLC 401155021. 
  28. Farrar, Gaeil (3 грудня 2002). Dinner Talk Leads to History Book. The Tribune. с. 23. Процитовано 5 березня 2022. 
  29. Birchwater, Sage (7 березня 2002). Skills Centre Closes its Doors. The Tribune. с. 2. Процитовано 5 березня 2022. 
  30. Farrar, Gaeil (12 грудня 2002). Seeking a Voice in Victoria. The Tribune. с. 7. Процитовано 5 березня 2022. 
  31. Peter Theodore William Atamanenko Obituary. Williams Lake Tribune (амер.). 5 січня 2022. Процитовано 5 березня 2022.