Глубоков Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глубоков Володимир Петрович
 Майор
Загальна інформація
Народження 23 липня 1978(1978-07-23)
Прага, Чехословаччина
Смерть 10 лютого 2015(2015-02-10) (36 років)
Краматорськ, Донецька область, Україна
Поховання Вишевичі
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Роки служби 1995-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Володи́мир Петро́вич Глубо́ков (нар. 23 липня 1978(19780723) — 10 лютого 2015) — майор Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився у Празі, де його батько Петро Володимирович, кадровий офіцер, тоді проходив військову службу. Незабаром родина повернулась до України, оселились у Василькові. Закінчив навчання у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі, технік з обслуговування літальних апаратів, у Збройних Силах України служив з 1995 року. 1998 року закінчив Київський інститут Військово-Повітряних Сил. Служив старшим техніком-оператором стартового загону окремого полку дистанційно-пілотованих літальних апаратів, ескадрильї, полку (апарати ВР-2 «Стриж»). Майор, начальник групи регламенту та ремонту засобів наземного обладнання та планеру технічно-експлуатаційної частини, 383-й окремий полк дистанційно-керованих літальних апаратів.

З перших днів війни на сході України перебував на передовій, очолював службу безпілотників, забезпечення польотів літаків, знешкодження ворожих апаратів.

10 лютого 2015-го близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Сергій Хаустович, Сергій Шмерецький, Віктор Дев'яткін, Михайло Ілляшук, Ігор Шевченко, 29 вояків зазнали поранень.

Без Володимира лишились мама, дружина Олена, донька 2007р.н., сестра.

Похований у селі Вишевичі, звідки родом його батьки, у Радомишльському районі оголошено жалобу.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • почесна відзнака міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно, рішення 5-ї Хмельницької міської ради, від 16 березня 2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]