Глузман Семен Фішельович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Семен Глузман
Gluzman S.jpg
Народився 10 вересня 1946(1946-09-10) (70 років)
Київ, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Проживання Україна
Діяльність медицина
Відомий правозахисник, психіатр
Alma mater Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Рід Глузмани
Нагороди людина 1978 р. «Міжнародної амністії»,
премія 1998 р. Європейського союзу - США «За розвиток демократії та громадянського суспільства»,
Людина року — 1999,
премія 2001 р. Американської психіатричної асоціації «Захист прав людини»,
подяка 2002 р. СБУ,
Женевська премія 2008 р. XIV конгресу Всесвітньої психіатричної асоціації
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
його ім'я носить клініка Сен-Дені

Семе́н Фі́шельович Глу́зман (фр. Sémion Gluzman, рос. Глузман Семён Фишелевич, нар. 10 вересня, 1946 р., м. Київ, УРСР) — лікар-психіатр і правозахисник[1], колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України[2], директор Українсько-американського бюро захисту прав людини від 1990 р.[1], член Американського товариства психіатрів від 1979 р.[1], член Королівського коледжу психіатрів Великобританії з 1980 р.[1], член Канадської психіатричної асоціації з 1981 р.[1], Товариства психіатрів і неврологів Німеччини[3][1], співголова Комітету «Бабин Яр» (разом із Мирославом Поповичем, Іваном Дзюбою). За його життя в 1977 р. його ім'ям названа французька клініка Сен-Дені[1]: фр. CAC Saint-Denis "Sémion Gluzman", Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis[4][5][6][7]. Один із авторів Закону України «Про психіатричну допомогу»[8]. 1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від «Amnesty International»[9]. У 1998—1999 рр. експерт Організації Об'єднаних Націй з прав людини[10].

Лауреат України «Людина року — 1999» як «правозахисник року»[11][12].

Життєпис[ред.ред. код]

У 1970 р. закінчив студіювання у Київському медичному інституті[1]. Працював у м. Житомирі, у м. Коростені, а з 1972 р. — у м. Києві[1].

У листопаді 1971 р. підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в справі генерала Петра Григоренка, якою генерала було визнано психічно здоровим у супереч державної точки зору політичного режиму в СРСР, довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, те, що він «психічнохворий» — підготована була фахівцями інституту судової психіатрії ім. В. П. Сербського[ru])[13]. У 1972 році пан Семен Глузман був засуджений (головно за вказану незалежну експертизу) на 7 років концтаборівПермській області) додатково йому дали 3 роки заслання (у Тюменській області)[1]. Він відбував покарання разом із Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком[1].

Від 1982 р. — працював у Києві робітником фабрики[1]. З 1985 року почав друкуватися та займатись професійною діяльністю.

Він став одним із учасників ініціативної групи «Першого грудня»[14].

Від 1991 року — виконавчий секретар Асоціації психіатрів України[1].

У серпні 2010 року президент України Віктор Янукович ввів Семена Глузмана у Громадську гуманітарну раду при президенті України[15]. Семен Глузман на фоні загалом гіперкритичного ставлення до пострадянських порядків в Україні та в охороні здоров'я зокрема, схвально відгукувався про діяльність уряду Азарова[16], лаяв Ющенка та іронізував щодо умов утримання в тюрмі Юлії Тимошенко[17]

У 2012 році вийшла друком книжка спогадів Семена Глузмана «рос. Рисунки по памяти или воспоминания отсидента».

Праці[ред.ред. код]


Ющенко Олександр Іванович Це незавершена стаття про психіатра.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п «Енциклопедія історії України», м. Київ: вид. «Наукова думка», 2004 р. — Т.2 (Г-Д) С.121. — ISBN 966-00-0405-2 (укр.)
  2. Руководство Ассоциации психиатров Украины. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-07-26. 
  3. Учотова, Ирина (октябрь 2009). Семён Глузман: «Смысл нашей работы заключается в том, чтобы помочь человеку жить полноценной жизнью…». Нейроnews: Психоневрология и нейропсихиатрия (№ 6 (17)). Процитовано 2 January 2014. 
  4. Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis; 93200 Saint-Denis, 6 rue Auguste Poullain. (фр.)
  5. L'organisation de la psychiatrie en Seine-Saint-Denis (фр.)
  6. (фр.) Secteur 93G03 - Ville-EvrardPDF
  7. (фр.) 26 lutego Télécharger - Ville-EvrardPDF
  8. МОЗ розпочинає реформу дитячої психіатричної допомоги: обіцяють без революційного надриву, 18.09.2013, сайт "Голос України" (укр.)
  9. 113. Преследование врача Семена Глузмана. Документ № 80 // Документы МХГ (1976—1982). — Московская Хельсинкская группа. (рос.)
  10. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 2012-03-16. Процитовано 28-04-2010.  (рос.)
  11. Семен ГЛУЗМАН, сайт ГО «Обличчя майбутнього» (укр.)
  12. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины
  13. Melvin Sabshin. Changing American psychiatry: a personal perspective. American Psychiatric Pub, 2008. — ISBN 1585623075 — p. 95.
  14. Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-12-16. 
  15. Янукович ввел в свой гуманитарный совет психиатра, 02.08.2010, сайт «Ukraine Daily» (рос.)
  16. Семен Глузман: «На совещании у Азарова мне стало страшно» (рос.)
  17. «Белые воротнички» в украинских тюрьмах (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]