Глухий зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Глухі зубні (дентальні) фрикативніприголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний[ред. | ред. код]

Voiceless dental fricative
θ
Номер МФА 130
Кодування
HTML (decimal) θ
Юнікод (hex) U+03B8
X-SAMPA T
Кіршенбаум T
Брайль 0 (braille pattern dots-46)0 (braille pattern dots-1456)
Звучання

Глухий зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPAT.

Властивості[ред. | ред. код]

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Албанська thotë [θɔtə] 'він каже'
Амамі [θeda] 'сонце'
Англійська thin [θɪn] 'тонкий' Див. Англійська фонетика
Арабська Стандартна[1] ثَانِيَة [ˈθaːnija] 'секунда' Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахо yoo3on [jɔːθɔn] 'бджола'
Асирійська новоарамейська [beθa] 'будинок' Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирська уҫал [uθɑɫ] 'сердитий'
Берта [θɪ́ŋɑ̀] 'їсти'
Бірманська သုံး/thon:' [θòʊ̃] 'три'
Валійська saith [saiθ] 'сім'
Венетська Східні говірки ''ç'inque' [ˈθiŋkwe] 'п'ять' Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайтта 'shiththa' [ɕiθθa] 'квітка'
Гавасупай-валапай-явапай Діалект гавасупай [θerap] 'five'
Діалект валапай [θarap]
Діалект явапай [θerapi]
Галісійська Більшість говірок[2] ''c'ero' [ˈθɛɾʊ] 'нуль' Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ган 'nihthän' [nihθɑn] 'я хочу'
Гвено [riθo] 'око'
Гвічин ''th'ał' [θaɬ] 'штани'
Емільяно-романьйольська[3] 'faza' [ˈfaːθɐ] 'обличчя'
Іврит Іракський діалект עברית [ʕibˈriːθ] 'іврит' Див. Фонетика івриту
Єменський діалект [ʕivˈriːθ]
Іспанська Кастильська[4] 'cazar' [käˈθär] 'полювати' Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
Італійська Тосканська[5] 'i capitani' [iˌhäɸiˈθäːni] 'капітани' Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільська afa [θafaθ] 'світло'
Каренські мови Сьгав [θø˧] 'три'
Карук [jiθa] 'один'
Квама [mɑ̄ˈθíl] 'сміятися'
Корнська ''eth'' [ɛθ] 'вісім'
Леонська ''c'eru' [θeɾu] 'нуль'
Маса [faθ] 'п'ять'
Нґен [θar] 'чотири'
Нетхальп [θar] 'чотири'
Новогрецька θάλασσα [ˈθalasa] 'море' Див. Новогрецька фонетика
Сааніч ŦES [teθʔəs] 'вісім'
Сардинська Нуорський діалект 'petha' [pɛθa] 'м'ясо'
Сіу Лакота ? [ktũˈθa] 'чотири'
Сок-фокс [nɛθwi] 'три'
Суахілі thamini [θɑmini] 'вартість'
Танакросс ''th'iit' [θiːtʰ] 'жаринки'
Тода உஇனபஒ [wɨnboθ] 'дев'ять'
Туркменська sekiz [θekið] 'вісім'
Тутчоне Північний ділект ''th'o' [θo] 'pants'
Південний діалект ''th'ü' [θɨ]
Харсусі [θəroː] 'два'
Хлайська Басадунь [θsio] 'один'
Чжуанська saw [θaːu˨˦] 'мова'
Шоні 'nthwi' [nθwɪ] 'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний[ред. | ред. код]

Voiceless denti-alveolar sibilant
s̻̪
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPAs_d.

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
  • Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Іспанська Андалузька[6] 'casa' [ˈkäs̻̪ä] 'будинок' Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]