Глухий зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Глухі зубні (дентальні) фрикативніприголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

Voiceless dental fricative
θ
Номер МФА 130
Кодування
HTML (decimal) θ
Юнікод (hex) U+03B8
X-SAMPA T
Кіршенбаум T
Брайль 0 (braille pattern dots-46) 0 (braille pattern dots-1456)
Звучання

Глухий зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPAT.

Властивості[ред.ред. код]

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Албанська thotë [θɔtə] 'він каже'
Амамі [θeda] 'сонце'
Англійська thin [θɪn] 'тонкий' Див. Англійська фонетика
Арабська Стандартна[1] ثَانِيَة [ˈθaːnija] 'секунда' Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахо yoo3on [jɔːθɔn] 'бджола'
Асирійська новоарамейська [beθa] 'будинок' Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирська уҫал [uθɑɫ] 'сердитий'
Берта [θɪ́ŋɑ̀] 'їсти'
Бірманська သုံး/thon:' [θòʊ̃] 'три'
Валійська saith [saiθ] 'сім'
Венетська Східні говірки ''ç'inque' [ˈθiŋkwe] 'п'ять' Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайтта 'shiththa' [ɕiθθa] 'квітка'
Гавасупай-валапай-явапай Діалект гавасупай [θerap] 'five'
Діалект валапай [θarap]
Діалект явапай [θerapi]
Галісійська Більшість говірок[2] ''c'ero' [ˈθɛɾʊ] 'нуль' Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ган 'nihthän' [nihθɑn] 'я хочу'
Гвено [riθo] 'око'
Гвічин ''th'ał' [θaɬ] 'штани'
Емільяно-романьйольська[3] 'faza' [ˈfaːθɐ] 'обличчя'
Іврит Іракський діалект עברית [ʕibˈriːθ] 'іврит' Див. Фонетика івриту
Єменський діалект [ʕivˈriːθ]
Іспанська Кастильська[4] 'cazar' [käˈθär] 'полювати' Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
Італійська Тосканська[5] 'i capitani' [iˌhäɸiˈθäːni] 'капітани' Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільська afa [θafaθ] 'світло'
Каренські мови Сьгав [θø˧] 'три'
Карук [jiθa] 'один'
Квама [mɑ̄ˈθíl] 'сміятися'
Корнська ''eth'' [ɛθ] 'вісім'
Леонська ''c'eru' [θeɾu] 'нуль'
Маса [faθ] 'п'ять'
Нґен [θar] 'чотири'
Нетхальп [θar] 'чотири'
Новогрецька θάλασσα [ˈθalasa] 'море' Див. Новогрецька фонетика
Сааніч ŦES [teθʔəs] 'вісім'
Сардинська Нуорський діалект 'petha' [pɛθa] 'м'ясо'
Сіу Лакота ? [ktũˈθa] 'чотири'
Сок-фокс [nɛθwi] 'три'
Суахілі thamini [θɑmini] 'вартість'
Танакросс ''th'iit' [θiːtʰ] 'жаринки'
Тода உஇனபஒ [wɨnboθ] 'дев'ять'
Туркменська sekiz [θekið] 'вісім'
Тутчоне Північний ділект ''th'o' [θo] 'pants'
Південний діалект ''th'ü' [θɨ]
Харсусі [θəroː] 'два'
Хлайська Басадунь [θsio] 'один'
Чжуанська saw [θaːu˨˦] 'мова'
Шоні 'nthwi' [nθwɪ] 'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

Voiceless denti-alveolar sibilant
s̻̪
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPAs_d.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
  • Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Іспанська Андалузька[6] 'casa' [ˈkäs̻̪ä] 'будинок' Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]