Глухий м'якопіднебінний проривний
| Глухий м'якопіднебінний проривний | |
|---|---|
| k | |
| Номер МФА | 107 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | k |
| Юнікод (hex) | U+006B |
| X-SAMPA | k |
| Кіршенбаум | k |
| Брайль[en] |  |
| Звучання | |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2022) |
Глухий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — k, а відповідний символ X-SAMPA — k.
Звук [k] — дуже поширений по мовах світу. Більшість мов має принаймні простий [k], а деякі розрізняють декілька варіантів. Багато мов Індії, наприклад гінді, має двосторонній контраст між аспірованим і простим [k].
Властивості глухого м'якопіднебінного проривного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — м'якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
В українській мові цей звук передається на письмі літерою к.
| Мова | Слово | Транскрипція | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Українська | кіт | [ˈkʲit̪] | 'кіт' | Дивіться Українська фонетика | |
| Японська | 鞄 / kaban | [kabaɴ] | 'сумка' | Дивіться Японська фонетика | |
