Глухий ретрофлексний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless retroflex sibilant
ʂ
Номер МФА 136
Кодування
HTML (decimal) ʂ
Юнікод (hex) U+0282
X-SAMPA s`
Кіршенбаум s.
Брайль 0 (braille pattern dots-256) 0 (braille pattern dots-234)
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiceless retroflex fricative (vector).svg
|}
Звучання

Глухий ретрофлексний фрикативнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ//ʃ/—/ʂ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiceless retroflex fricative)
  • Глухий ретрофлексний фрикатив
  • Глухий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless retroflex sibilant fricative)

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька амш [amʂ] день Див. абхазька фонетика
адигейська пшъашъэ [pʂ̻aːʂ̻a] дівчина
в'єтнамська (Південь)[2] sữa [ʂɨə˧ˀ˥] молоко Див. в'єтнамська фонетика
гінді ऋषि [rɪʂi] мудрець
китайська 石 / shí [ʂ̻ɻ̩˧˥] камінь Див. Mandarin фонетика
маратхі ऋषि [ruʂi] мудрець
нижньолужицька[3][4] glažk [ˈɡläʂk] скло Див. нижньолужицька фонетика
норвезька forsamling [fɔˈʂɑmːlɪŋ] зібрання Алофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика
польська[5] szum [ʂ̻um] шум Див. польська фонетика
російська[5] шут [ʂut̪] блазень Див. російська фонетика
румунська (Молдова)[6] ș'ură [ʂurə] комора Див. румунська фонетика
санскрит ऋषि [r̩ʂi] мудрець
сербська шума [ʂûmä] ліс Див. сербська фонетика.
словацька[7] šatka [ˈʂatka] хустка
тамільська கஷ்டம் [kəʂʈəm] складний
шведська fors [fɔʂ] пороги Алофон /rs/. Див. шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Wells (2014:98-9)
  2. Thompson (1959:458–461)
  3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
  4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
  5. а б Hamann (2004:65)
  6. Pop, (1938), p. 31.
  7. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела[ред.ред. код]