Глєбов Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Глєбов
Особисті дані
Повне ім'я Микола Якович Глєбов
Народження 27 квітня 1909(1909-04-27)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 16 січня 1996(1996-01-16) (86 років)
  Москва, Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Зріст 172 см
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція центральний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1925—1928 СРСР «Нарпіт» (М) ? (?)
1928—1929 СРСР МОГЕС (М) ? (?)
1930—1934 СРСР «Електрозавод» (М) ? (?)
1935—1936 СРСР «Енергія» (М) ? (?)
1937—1939 СРСР «Сталінець» (М) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1952—1954
1956—1957
1959
1960—1963
1964
1965—1966
1967
1969
1971—1972
1973
1975
1977
СРСР «Торпедо» (Г)
СРСР «Торпедо» (Ст)
СРСР «Авангард» (См)
СРСР «Кайрат»
СРСР «Молдова»
СРСР «Волга» (Г)
СРСР «Спартак» (Р)
СРСР «Крила Рад» (С)
СРСР «Арарат» (Єр)
СРСР «Алга» (Ф)
СРСР СКА (Р/на-Д)
СРСР «Зірка» (П)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР заслужений тренер РРСФР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Якович Глєбов (рос. Николай Яковлевич Глебов; нар. 27 квітня 1909, Санкт-Петербург, Російська імперіяпом. 16 січня 1996, Москва, Росія) — радянський російський футболіст та тренер, виступав на позиції центрального півзахисника. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР (1970).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1925 року в московському «Нарпіті». У 1928 році прийняв запрошення від іншої московської команди, МОГЕС. На початку 1930 році перейшов до «Електрозаводу» (Москва). У 1930 році у складі збірної Москви виграв турнір профсоюзу металістів[1]. У 1935 році перебрався до московської «Енергії». У 1938 році повернувся до електрозаводської команди, яка змінила назву на «Сталінець», у футболці якого 1939 року й завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Учасник Німецько-радянської війни[1]. По завершенні Другої світової війни розпочав тренерську діяльність. З 1945 по 1947 рік був головою центральної ради ДСТ «Торпедо». З 1952 по 1957 рік тренував «Торпедо» (Горький), «Торпедо» (Ростов-на-Дону) (в ростовському клубі працював асистентом), «Торпедо» (Сталінград). У 1958 році очолив сімферопольський «Авангард», яким керував до 1959 року. Потім тренував «Кайрат» (Алмати), «Молдову» (Кишинів), «Волгу» (Горький), «Спартак» (Рязань), «Крила Рад» (Самара), «Арарат» (Єреван), «Алга» (Фрунзе), СКА (Ростов-на-Дону) та «Зірку» (Перм). Протягом багатьох років входив до тренерських рад Федерації футболу СРСР та РРФСР[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Арарат» (Єреван)

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Профиль (рос.). Спортивный некрополь. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]