Гнатівка (Бучанський район)
| село Гнатівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бучанський | ||||
| Громада | Білогородська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1541 | ||||
| Населення | 354 | ||||
| Площа | 0,793 км² | ||||
| Густота населення | 446,41 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08160 | ||||
| Телефонний код | +380 4598 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°23′32″ пн. ш. 30°12′48″ сх. д. / 50.39222° пн. ш. 30.21333° сх. д.Координати: 50°23′32″ пн. ш. 30°12′48″ сх. д. / 50.39222° пн. ш. 30.21333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
124 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08114, Київська обл., Бучанський р-н, с.Гореничі, вул. Соборна, 204 | ||||
| Карта | |||||
  Гнатівка | |||||
 Гнатівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Гна́тівка — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 354 осіб. Село Гнатівка розташоване за 17 км на південний захід від Києва. Відноситься до Гореницького старостинського округу Білогородської сільської громади. Засноване князем Гнатом Шуйським[1][2]. У ХІХ столітті було частиною Білогородки.
У Гнатівці є церква Різдва Богородиці (колишня цвинтарна церква). Збудували її у 1905 році. Пам'яткою архітектури офіційно не вважається.
Історія[ред. | ред. код]
А ось що пише путівник: Дванадцять маршрутів Київщиною. - К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
"Західне передмістя Білогородки у XVIII столітті належало князю Гнату (Ігнатію) Шуйському. На честь князя воно почало називатись Гнатівкою. Поступово Гнатівка заселилась євреями (у 1861 році тут мешкало 500 чоловік, з яких 400 були євреями) і перетворилась на значний торговий осередок.
Нині Білогородка – велике село з майже шеститисячним населенням. Гнатівка стала окремим селом і відноситься до Гореницької сільської ради. Крім городища з кількома рядами валів, до туристичних об’єктів у Білогородці можна віднести хіба що величезну церкву Воскресіння Христового. Цю помпезну будівлю звели вже у ХХІ столітті на східній околиці села. У Гнатівці збереглась велика цегляна цвинтарна каплиця, збудована у 1905 році. Під каплицею знаходиться склеп, до якого веде великий пролом – наслідок діяльності грабіжників."
Особистості[ред. | ред. код]
- Маршак Йосип Абрамович (1854-1918) — купець, ювелір, меценат. Один з найбільших конкурентів Фаберже. Засновник ювелірного дому «Маршак», який мав 92 будівлі та виробляв більше половини золотої продукції в Південно-Західному краї Російської імперії.
Події[ред. | ред. код]
Створення регулярної української армії почалося під Києвом – у селі Гнатівка 9 лютого 1918 року. Це сталося після того, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.
В Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського відбулося переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки. Згодом Окремий Запорізький загін вів переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних.
У 2013 році на цвинтарній каплиці (що була німим свідком формування Окремого Запорізького загону у селі) урочисто відкрито меморіальну дошку в пам’ять про історичну подію.[3]
Джерела[ред. | ред. код]
- Дванадцять маршрутів Київщиною. - К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
- Карта Киево-Святошинского района [Архівовано 31 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шуйский Игнатий
- ↑ Ясногородка [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] Из князей Шуйских нам известны, как владельцы Ясногородского имения: ... В 1730-1750 Игнатий на Жеребужу, Хойниках и Ясногородке князь Шуйский, хоронжий воеводства Брестского, староста Яловский.
- ↑ На честь воїнів Армії УНР відкрили пам’ятний знак. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 21 березня 2013.
| |||||