Голий Гнат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гнат Голий)
Перейти до: навігація, пошук
Див. також статтю: Голий (значення).

Гнат Го́лий (роки народження і смерті невідомі) — запорізький козак, один з керівників гайдамацького руху на Правобережній Україні, зокрема в районі Чорного Лісу, в 30—40-х роках 18 століття.

З життєпису[ред.ред. код]

Гнат Голий організував у верхів'ї річки Інгулу гайдамацький загін, який здійснював напади на маєтки польської шляхти. В 1741 році стратив у селі Степашках на Вінниччині (тепер село Гайсинського району Вінницької області) колишнього гайдамацького ватажка Саву Чалого, який перейшов на службу до польської шляхти.

Загін Голого діяв у околицях Тульчина, Немирова, Звенигородки до 1748 року. За даними чигиринського краєзнавця О. Найди, Гнат Голий був похований при в'їзді у Холодноярський ліс поблизу Креселецького лісництва ліворуч від дороги на Мотронинський монастир на природному підвищенні.

Про боротьбу Голого проти польських поневолювачів складено народні пісні. Яскравий образ Голого, борця за волю України, відтворив у історичній драмі «Сава Чалий» український драматург Іван Карпенко-Карий.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]