Гней Бебій Тамфіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Бебій Тамфіл
Народився231 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер3 століття до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посаданародний трибун, претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
БатькоQuintus Baebius Tamphilusd
Матиневідомо
Брати, сестриМарк Бебій Тамфіл[1][1]

Гней Бе́бій Тамфі́л (? — після 181 р. до н. е.) — державний, військовий та політичний діяч Римської республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з плебейського (з 180 року до н. е. патриціанського) роду Бебієв. Син Квінта Бебія Тамфіла, претора 204 року до н. е.

У 204 році до н. е. його обрано народним трибуном. Під час цього звинуватив цензорів Марка Лівія Салінатора та Гая Клавдія Нерона у розкраданні коштів. Проте сенат не дозволив притягнути їх до суду. Не бажаючи створювати прецедент засудження цензорів. У 199 році до н. е. став претором. У цьому ж році очолював римські війська замість консула Гая Аврелія Котти. Спочатку розбив ворогів й вдерся на їхні землі. Втім згодом зазнав поразки, втративши 7 тисяч вояків. Новий консул Луцій Корнелій Лентул відсторонив Тамфіла від командування та відправив до Риму.

У 186 році до н. е. Гней Бебій став тріумвіром для створення та облаштування нових колоній. У 182 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Емілієм Павлом Македонським. Консули успішно воювали у Лігурії. У 181 році до н. е. Тамфіл став проконсулом Лігурії. Подальша доля його невідома.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab urbe condita, xxix. 37, xxxi. 49, 50, xxxii. 1, 7, xxxrx. 23, 56, xl. 1,16, 25 (лат.)
  • Val. Máx. vii. 2. § 6. (лат.)
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 p. 973 (англ.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3