Гней Доміцій Кальвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Денарій Гнея Доміція Кальвіна

Гней Доміцій Кальвін (96 — після 20 р. до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Доміцієв. Син Марка Доміція Кальвіна, претора 81 року до н.е. У 62 році до н.е. був легатом у проконсула в Азії Луція Валерія Флака. в цій час в Адрамітії затримав золото юдеїв, яке повинно було спрямовуватися до Єрусалиму. У 59 році до н.е. обирається народним трибуном. Під час своєї каденції протидіяв законам Гая Цезаря. Тоді ж був свідком у справі про здирництво Луція Валерія Флака.

У 56 році до н.е. стає претором, керував судовою комісією з незаконом отриаання посад. Серед народу здобув популярність завдяки проведення ігор на честь Аполлона. У 54 році до н.е. намагався стати консулом, але був звинувачений у підкупі виборців й програв. У 53 році до н.е. стає консулом (разом з Марком Валерієм Мессалою Руфом). Не зміг провести коміції через сутички між популярами та оптиматами. В одній з таких сутичок Кальвіна було поранено.

З початком громадянської війни поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм підтримав першого. У 48 році до н.е. керував 2 легіонами у Греції — спочатку зазнав поразки від Фавста Корнелія Сулли, але згодом Доміцію вдалося захопити Фессалію. Після цього приєднався до армії Цезаря, а у вирішальній битві при Фарсалі Кальвін керував центром війська Гая Цезаря. Після перемоги був призначений намісником Азії. В цей час проти римлян виступив Фарнак, син Мітридата VI, царя Понту. При Нікополі Доміцій зазнав тяжкої поразки від Фарнака й вимушений залишити Понт, Галатію та Кападокію. Після перемоги Цезаря над Фарнаком при Зелі у 47 році до н.е. Кальвін переслідував втікаючого Фарнака й захопив м.Сінопу. У 46 році до н.е. Доміцій разом з Цезарем рушив до Африки. Тут він з 2 легіона витіснив помпеянця Консідія з м.Тісдра.

По поверненю до Риму у 45 році до н.е. Гней Доміцій увійшов до колегії понтифіків. після загибелі Цезаря Кальвін підтримав Октавіана, бувши у 42 році до н.е. його легатом у війні проти республіканців. Але зазнав поразки у морській битві від Мурка та Агенобарба. У 40 троці до н.е. вдруге стає консулом (разом з Гаєм Азінієм Полліоном). В цей же час стає патроном м.Емпорій у Ближній Іспанії.

У 39 році до н.е. був призначений Октавіаном проконсулом в Іспанію. Під час свого правління іберійське плем'я церретанів завдали поразку легату Кальвіна. За це Доміцій наказав провести децимацію 2 центурій й наказав стратити центуріона-приміпіла. Після цього рушив на церратів та повністю їх розбив. По поверненню до Рима відсвяткував триумф. На честь своїх перемог Кальвін поставив пам'ятника на Палатині, збудував якусь будівлю у Тарацині та відремонтував Регію (місцеперебування понтифіків).

У 30—29 роках до н.е. від імені Риму уклав договір з м.Кнід. З 29 року до н.е. став магістром колегії арвальських братів.

Родина[ред.ред. код]

  • Гней Доміцій Кальвін, префект кінноти 49 року до н.е.
  • Доміція, дружина Луція Кальпурнія Бібула, проконсули Сирії у 34—32 роках до н.е.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dio XL ind.; 17, 1; 45—46; XLI 51, 2—3; XLII 46—47; 49; XLIII 51, 7; XLVII 47, 6; XLVIII ind.; 15, 1; 32, 1; 42.
  • Friedrich Münzer: Domitius 43). In: Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft, Bd. V 1, Stuttgart 1901, Sp. 1419–1424.