Гней Корнелій Косс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Корнелій Косс
лат. Cn. Cornelius A.f.M.n. Cossus
Ім'я при народженніGnaeus Cornelius Cossus
Народивсяневідомо
Рим
Померпісля 409 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітичний, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1]
Посадаконсул
Термін409 рік до н. е.
ПопередникМаній Емілій Мамерцін
Наступниквійськові трибуни з консульською владою
РідКорнелії
БатькоАвл Корнелій Косс
Матиневідомо
Брати, сестриПублій Корнелій Косс (військовий трибун з консульською владою 408 року до н. е.)[1]

Гней Корнелій Косс (лат. Gnaeus Cornelius Cossus; ? — після 409 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 409 року до н. е., військовим трибуном з консульською владою (консулярний трибун) 414 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Син Авла Корнелія Косса, великого понтифіка і консула 438 року до н. е. Про молоді роки Гнея Корнелія відсутні відомості.

У 414 році до н. е. разом з Квінтом Фабієм Вібуланом Амбустом, Луцієм Валерієм Потітом, Публієм (Марком) Постумієм Альбіном Регіллена його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Того ж року відбулася війна з еквами, яку з успіхом вів Постумій, але зрештою своєю пихою спровокував повстання легіонерів та своє вбивство. Спроба Гнея Корнелія разом з колегами розслідувати справи наразилася на протистояння народних трибунів. Внаслідок цієї кризи влада консулярських трибунів була скасована, а сенат призначив інтеррекса для проведення виборів консулів.

У 409 році до н. е. Гнея Корнелія було обрано консулом разом з Луцієм Фурієм Медулліном. Початок каденції ознаменував протистоянням з плебсом, який очолили народні трибуни з роду Іциліїв. Внаслідок цього вперше було обрано квесторів з числа плебеїв. Загроза війни з боку еквів та вольсків примусила консулів і сенат також погодитися обрати плебеїв військовими трибунами з консульськими повноваженнями на наступний рік. Слідом за цим Косс з колегою рушив проти ворогів. Втім, вони лише змогли відвоювати місто Верругіни.

Подальша доля Гнея Корнелія невідома.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab Urbe condita, libri 4, 49, 7 (лат.)
  • Friedrich Münzer: Cornelius 116). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV,1, Stuttgart 1900, Sp. 1292 f. (нім.)
  • T. Robert S. Broughton (The American Philological Association), The Magistrates of the Roman Republic: Volume I, 509 B.C. — 100 B.C., New York, Press of Case Western Reserve University (Leveland, Ohio), 1951, p. 74-75, 77-78 (англ.)
  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic