Гнетум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнетум
Gnetum gnemon
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Гнетоподібні (Gnetophyta)
Клас: Гнетоподібні (Gnetopsida)
Порядок: Gnetales
Luerss., 1879
Родина: Gnetaceae
Blume, 1833
Рід: Гнетум (Gnetum)
L., 1767
Типовий вид
Gnetum gnemon
L., 1767
Gnetum distribution.PNG
Види
Кілька десятків видів, згідно з МСОП, 41[2 1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gnetum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gnetum
EOL logo.svg EOL: 107463
IPNI: 17272-1
ITIS logo.svg ITIS: 183502
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3380

Гнетум (Gnetum) — рід голонасінних класу гнетоподібних, єдиний рід свого порядку і родини. Це дводомні тропічні вічнозелені дерева, чагарники і частіше всього ліани. Мешкають в Індомалазії, тропічній частині Західної Африки, Фіджі та в північних районах Південної Америки. Запилюється комахами.

Пилок не виробляється у великих обсягах; як чоловічі, так і жіночі стробіли є запашними (запах різних видів, від солодкуватого до гнильного); і стробіли, як правило, відкриваються вранці, або у деяких видів у вечірній час. Листки супротивні, черешкові, без прилистків, прості, еліптичні, з пір'ястими жилками і цілими полями. Чоловічі стробіли складаються з тичинки і оцвітини, жіночі стробіли це яйцеклітини з 2 покровами і оцвітиною. Насіння кісточковоподібне, укладене в червоний, помаранчевий або жовтий, м'ясистий (рідко лише кірка) псевдоплід.

Гнетові займають в еволюції та систематиці рослин особливе становище. Їхні викопні рештки досі не виявлено. Але результати морфологічних і молекулярно-біологічних досліджень свідчать про те, що гнетові пов'язані тісними родинними зв'язками з двома іншими родами абсолютно не схожих на них рослин - химерною вельвічією з африканської пустелі Наміб та представниками роду ефедра, що трохи нагадують зовнішнім виглядом хвойні рослини.

Молоде листя і велике насіння деяких видів люди використовують у їжу.[1]

Види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  1. Ліс. Енциклопедичний путівник (українська). Київ: Махаон-Україна. 2008. с. 150. ISBN 978-966-605-864-8.