Гнилоп'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнилоп'ять
Гнилоп'ять, вигляд з моста в Бердичеві, листопад 2008 року
49°38′30″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.64188700002777210° пн. ш. 28.70836300002777719° сх. д. / 49.64188700002777210; 28.70836300002777719
Витік між с. Куманівка і Великий Степ
• координати 49°38′30″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.64188700002777210° пн. ш. 28.70836300002777719° сх. д. / 49.64188700002777210; 28.70836300002777719
Гирло Тетерів (неподалік від Житомира)
• координати 50°13′38″ пн. ш. 28°35′11″ сх. д. / 50.22737800002777675° пн. ш. 28.58664700002777792° сх. д. / 50.22737800002777675; 28.58664700002777792
Басейн басейн Тетерева
Країни: Україна Україна
Регіон Вінницька область
Житомирська область
Довжина 99 км
Площа басейну: 1 312 км²
Притоки: П'яток
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гнилоп'я́ть — річка в Україні, в межах Козятинського району Вінницької та Бердичівського й Житомирського районів Житомирської області (70 км). Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.

Розташування[ред. | ред. код]

Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.

Притоки[ред. | ред. код]

Заказник "Перемога" на безіменній річці біля с. Перемога

Основні притоки:

Ліві: П'яток, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка, Гриньківка, Руда Кам'янка;

  • Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на південному сході від Черничків. Тече переважно на північний схід і в Махнівці впадає у Гнилоп'ять за 87 км від її гирла. Довжина річки 6,8 км., площа басейну - 35,1 км²[1]. Річку перетинає автомобільні дороги E583, М21.
  • Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на північному заході від Тучі. Тече на північний схід через Перемогу і на північному заході від Куманівки впадає у Гнилоп'ять за 93 км від її гирла. Довжина річки 6,4 км, площа басейну - 14,3 км². Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21. На річці розташований ландшафтний заказник місцевого значення Перемога.

Праві: П'ятигірка, Бобрик, Писарівчина, Гнилуха, Троянівка, Пікаліївка, Струмок Гнилоп'ятка, Каолінова

  • Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок у Іванківцях. Тече на північний захід і в Бердичеві впадає у річку Гнилоп'ять за 54 км від її гирла. Довжина річки 10 км. Площа басейну 30,3 км²[2]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
  • Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Садків. Тече переважно на північний захід через Великі Низгірці і в Бердичеві впадає у Гнилоп'ять за 50 км від її гирла. Довжина річки 13 км. Площа басейну 36,3 км².[3]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.

Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.

Про назву[ред. | ред. код]

Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Глибока Долина, Терехівка і Вовчиця.

Хоча у XVI ст. річка мала назву Велика П'ята, що зафіксовано в тогочасних документах  ([null Акти Житомирського гродського уряду : 1590 р., 1635 р. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови, Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Північноукраїнський діалектологічний центр ім. М. В. Никончука [та ін.]], Акт №18, с.66)

Населені пункти[ред. | ред. код]

Монастир босих кармелітів у Бердичеві на березі Гнилоп'яті

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів, Залізня, Головенка, Махнівка.

Гідрохімічний стан[ред. | ред. код]

У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.

У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:

Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.

У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.

Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Водоспад Вчелька

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.
  2. Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №27. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. 
  3. Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Тетерів // №28. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. 

Література[ред. | ред. код]

  1. Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  3. Звідки походить назва "Гнилоп'ять"? / Володимир Марцун // Житомирщина : обл. офіц. громад.-політ. газета. - 2016. - N 104/105(27 верес. - С. 9 : фот.

Посилання[ред. | ред. код]