Гнилоп'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гнилоп'ять
Гнилопять на містку в Бердичеві 2008.JPG

Гнилоп'ять, вигляд з моста в Бердичеві, листопад 2008 року
Витік між с. Куманівка і Великий Степ
Гирло Тетерів (неподалік від Житомира)
Країни басейну Україна Україна
Вінницька область
Житомирська область
Площа басейну, км² 1 312 км²
Довжина, км 99 км
Притоки П'ятка, Гнилоп'ятка, Клітенка, Терехівка, Вовчиця (ліві)
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Гнилоп'ять на Вікісховищі

Гнилоп'я́ть — річка в Україні, в межах Козятинського району Вінницької та Бердичівського й Житомирського районів Житомирської області (70 км). Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Опис[ред.ред. код]

Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.

Розташування[ред.ред. код]

Монастир босих кармелітів у Бердичеві на березі Гнилоп'яті

Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.

Притоки[ред.ред. код]

Основні притоки: П'ятка, Гнилоп'ятка, Клітенка, Терехівка і Вовчиця (ліві). Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.

Про назву[ред.ред. код]

Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Клітенка, Терехівка і Вовчиця.

Населені пункти[ред.ред. код]

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів, Залізня, Головенка.

Гідрохімічний стан[ред.ред. код]

У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.

У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:

Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.

У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.

Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Водоспад Вчелька

Література[ред.ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.