Говоров Пилип Парамонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Говоров Пилип Парамонович
Народився 22 листопада 1948(1948-11-22) (70 років)
Муравлівка, Ізмаїльський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater Одеський національний політехнічний університет
Заклад Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук (2001)

Говоров Пилип Парамонович (22 листопада 1948 р., с. Муравлівка, Ізмаїльський район Одеської області) — фахівець у галузі енергетики, доктор технічних наук (2001 р.), професор (2002 р.), академік (1992 р.), засновник наукової школи з електропостачання та освітлення міст (1992 р.), організатор першої в Україні міжнародної науково-технічної конференції з фізичних та технічних проблем світлотехніки і електроенергетики (2002 р.), організатор випуску і головний редактор єдиного в Україні міжнародного науково-технічного світлотехнічного фахового журналу «Світлотехніка та електроенергетика» (2002 р.), організатор проведення наукового семінару НАН України з фізичних проблем енергетики за проблемою «Оптимізація систем електропостачання та освітлення міст» (2003 р.). Із 2005 р. П. П. Говоров стає головним редактором єдиного в Україні науково-виробничого журналу «Світло-LUX». Із вересня 2007 р. — професор кафедри світлотехніки та джерел світла ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Пилип Парамонович 22 листопада 1948 року в с. Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області в робочій сім'ї. Батько — Парамон Дмитрович — найвідоміший в Бесарабії автомобіліст. Мати — Говорова Домна Автономівна — домогосподарка.

1955—1963 рр. — навчання в початковій семирічній школі, яку закінчив з відзнакою.

1963—1966 рр. — навчання в середній школі-інтернаті в болгарському селищі Суворов — райцентрі Ізмаїльської області.

1966—1971 рр. — студент Одеського політехнічного інституту (зараз Одеський національний політехнічний університет) за спеціальністю «Електропостачання промислових підприємств, міст та сільського господарства».

1966—1971 рр. — приймав участь у роботі студентських будівельних загонів «Політехнік».

Червень 1971 р. — захищає диплом про вищу освіту за темою: "Електропостачання тролейбусного маршруту № 1 «Залізничний вокзал — Шуменський житловий масив в м. Херсоні».

Жовтень 1971 р. — після закінчення інституту прийнятий за направленням Міністерства хімічної промисловості СРСР інженером з електронагляду до відділу головного енергетика Виробничого об'єднання (ВО) «Хімпром», м. Суми.

Січень 1973 р. — прийнятий на роботу до служби ліній електропередач та підстанцій на підприємство електромереж, м. Ізмаїл.

Листопад 1974 р. — прийнятий на посаду головного інженера підприємства «Міськсвітло», м. Ізмаїл.

Січень 1975 р. — прийнятий на посаду головного енергетика міжколгоспного шляхово-будівельного управління, м. Ізмаїл.

Липень 1975 р. — зарахований на посаду старшого наукового співробітника кафедри загальної електротехніки Сумської філії ХПІ (на сьогодні Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут») з відривом від виробництва.

Грудень 1979 р. — зарахований до аспірантури ХПІ.

1982 р. — захищає кандидатську дисертацію за темою: «Режими роботи та параметри вольтододавальних трансформаторів з тиристорним керуванням» в Ленінградському політехнічному інституті (зараз Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого), м. Харків.

Грудень 1982 р. — зарахований за направленням Міносвіти УРСР на посаду асистента кафедри електричних машин та апаратів Українського заочного політехнічного інституту (зараз Українська інженерно-педагогічна академія).

Вересень 1988 р. — зарахований на посаду доцента кафедри електропостачання міст Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ) (зараз Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова (ХНУМГ ім. О. М. Бекетова).

Жовтень 1992 р. — обраний академіком-секретарем відділення «Енергетика та ресурсозбереження» АН ВОУ.

Жовтень 1995 р. — зарахований до докторантури Харківської державної академії міського господарства (ХДАМГ) (зараз ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) зі спеціальності 05.14.02 — Електричні станції (електрична частина), мережі, електроенергетичні системи та управління ними.

Жовтень 1998 р. — прийнятий на посаду доцента кафедри електропостачання міст після закінчення докторантури ХДАМГ.

2001 р. — захищає докторську дисертацію за темою: «Керування режимами розподільних електричних мереж міст на основі гнучких систем» в Національному університеті «Львівська політехніка».

Січень 2001 р. — обраний академіком та керівником відділення «Енергетика та ресурсозбереження» АН ВОУ.

Грудень 2001 р. — переведений на посаду професора кафедри електропостачання міст ХДАМГ.

Січень 2002 р. — обраний керівником Харківського регіонального відділення АН ВОУ та заступником керівника Східного наукового центру АН ВОУ. 2002 р. — присвоєно вчене звання професора.

2002—2007 рр. — завідувач кафедри світлотехніки та джерел світла ХДАМГ (з 2003 р. ХНАМГ).

Серпень 2004 р. — обраний віце-президентом АН ВОУ, керівником секції технічних наук.

Червень 2006 р. — призначений на посаду керівника центру енергоефективних технологій Харківської національної академії міського господарства (ХНАМГ) (зараз ХНУМГ ім. О. М. Бекетова).

2007 р. — президент Українського комітету освітлення.

Із вересня 2007 р. — професор кафедри світлотехніки та джерел світла ХНАМГ.

2008 р. — член Міжнародної комісії з освітлення.

Грудень 2012 р. — обраний дійсним академіком Академії наук Республіки Сербської.

Грудень 2013 р. — обраний керівником Східного наукового центру АН ВОУ.

Із 2014 р. — член Державної Атестаційної комісії МОН України.

Із 2015 р. — член Наукової ради МОН України.

Травень 2017 р. — призначений керівником спеціалізованої ради ХНУМГ ім. О. М. Бекетова зі спеціальності 05.14.02 — електричні станції, мережі та системи.

Серпень 2017 р. — призначений гарантом програми підготовки (Phd) у ХНУМГ ім. О. М. Бекетова зі спеціальності 1.41 — Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.

Педагогічна та організаторська діяльність[ред. | ред. код]

Понад чотири десятиліття П. П. Говоров займається підготовкою інженерних та науково-педагогічних кадрів для енергетичної та світлотехнічної галузей. Під його керівництвом захищені дипломні, магістерські, кандидатські роботи. Слухачами його лекцій є студенти, аспіранти, докторанти і викладачі університету. Учні Пилипа Парамоновича успішно працюють в університетах, установах, приватних фірмах та на підприємствах України, ближнього та дальнього зарубіжжя. Багато з них стали відомими фахівцями, кандидатами або докторами наук. Серед них: к. т. н., доц. НТУ «ХПІ» О. М. Довгалюк, к. т. н., доц. кафедри електропостачання та електроспоживання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова В. О. Перепечений, технічний директор АК «Харківобленерго» О. І. Ганус, директор комунального підприємства (КП) «Лісічанськміськсвітло» А. С. Лісний, директор КП «Краснодонміськсвітло» А. М. Нехлюдов, керівник КП «Київміськсвітло» В. М. Баранов, заст. директора АК «Одесаобленерго» В. М. Хлестов, керівники служб АК «Одесаобленерго» Д. М. Каравайський, С. Г. Зав'ялов, В. М. Мартинов, технічний директор «Лісічанськтеплоенерго» С. А. Лісний, міністр енергетики Йорданії Абу-си-си Дірір Муса, міністр енергетики Республіки Гвінея М. Діало, керівники вищого рангу (О. І. Ганус, В. В. Момот) тощо.

На посаді завідувача кафедри світлотехніки та джерел світла Пилип Парамонович багато зробив для забезпечення широких зв'язків кафедри зі світлотехнічними організаціями, оснащення навчальних лабораторій сучасним обладнанням, організації підготовки на кафедрі висококваліфікованих інженерних та наукових кадрів. Ним була піднята на більш високий рівень робота аспірантури, кадрова та навчально-методична робота, організовано проведення науково-технічних конференцій, семінарів та випуск науково-технічних журналів «Світло-LUX» (голова редакційної ради), «Світлотехніка та електроенергетика» (засновник і головний редактор).

П. П. Говоров викладає такі дисципліни для студентів: «Електричні мережі», «Мистецтво та технології освітлення», «Світловий дизайн архітектурного середовища», «Теорія автоматичного керування», «Електричні станції», «Релейний захист техніки високої напруги»; для аспірантів (Phd): «Автоматизація керування режимами електричних мереж», «Оптимізація режимів електронних мереж», «Інноваційні технології в енергетиці», «Якість в електричній енергії в мережах».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові інтереси Пилипа Парамоновича характеризуються широким колом питань у галузі оптимізації режимів і параметрів систем електропостачання та освітлення міст. Йому вдалося вперше поєднати дві, здавалося б розрізнені, галузі — світлотехніку та електроенергетику, і на цій основі створити новий напрямок в науці і техніці — світлоенергетику, науку про біоенергетичні процеси у світлотехнічних системах, як сукупність світлотехнічних та електротехнічних пристроїв, поєднаних в єдину біотехнічну систему. Його дослідження процесів у таких системах доводять можливість врахування соціально-економічних та екологічних наслідків діяльності людини та оптимізації процесів у системах електропостачання та освітлення за комплексними соціально-економічними та екологічними критеріями. Ним вперше визначено вплив спотворень, що вносяться розрядними лампами, на параметри та режими електричних мереж.

П. П. Говоров визначив природу реактивної потужності розрядних ламп, розробив наукові основи, методи й технічні засоби компенсації реактивної потужності в освітлювальних електричних мережах. Під його керівництвом розроблено парадигму автоматичного керування режимами роботи освітлювальних електричних мереж, яка враховує світлокольорову дію на тваринний і рослинний світ. Розроблена комплексна програма по вирощуванню овочів в умовах закритого ґрунту, яка виконувалась за участю відомого фахівця з сільськогосподарських наук акад. О. С. Болотських та фахівців з енергетики та світлотехніки. Реалізація програми забезпечила економію сотен млн. кВт/год електроенергії та підвищення продуктивності вирощування овочів на 30–40 %. Він розробив парадигму автоматичного керування режимами роботи систем електропостачання та освітлення міст, сукупність методів і технічних засобів, що забезпечують керування режимами їх роботи в умовах невизначеності параметрів і режимів у просторовому та часовому вимірах. Пилип Парамонович встановив низький рівень кореляції графіків напруги та реактивної потужності в міських електричних мережах і розробив науково-методичні засади автоматичного керування режимами роботи за цих умов.

П. П. Говоров розробив та організував виробництво серії багатофункціональних пристроїв на основі вольтододавальних трансформаторів, адаптованих для параметрів мереж та режимів їх роботи. Сьогодні ці пристрої випускаються підприємствами Харкова та Києва й успішно працюють у системах електропостачання та освітлення міст України, Росії, Білорусії, Молдови тощо. У цій галузі Пилипом Парамоновичем виконано більше ста розробок. Серед них:

  • універсальний колекторний мікродвигун для побутових електричних приладів;
  • безколекторний двигун постійного струму;
  • регулятор потужності для установок зовнішнього освітлення;
  • багатофункціональний перетворювач напруги;
  • тиристорний контактор для установок зовнішнього освітлення;
  • пристрій автоматичного управління променем електронно-променевої зварювальної установки.

Професор П. П. Говоров у 2007 р. створив Український комітет освітлення і був обраний його президентом. Із 2008 р. — член Міжнародної комісії з освітлення.

Із 2014 р. під його керівництвом виконуються держбюджетні НДР: «Розробка методів та технічних засобів автоматичного керування режимами міських електричних мереж», «Комплексна оптимізація режимів систем тепло-, електропостачання та освітлення об'єктів соціально-культурного призначення».

Розроблені ним пристрої для автоматизованого керування режимами освітлювальних електричних мереж (тиристорні контактори, регулятори напруги, стабілізатори напруги, багатофункціональні пристрої керування режимами мереж тощо) дають реальну економію мільярдів кіловат-годин електроенергії та мільйонів штук освітлювальних ламп. В умовах дефіциту енергетичних та матеріальних ресурсів — це вагомий персональний внесок П. П. Говорова у розбудову України, підтримку її незалежності й економічної та енергетичної безпеки, розвиток її науки і техніки.

Вплив на формування Пилипа Парамоновича як науковця справили проф. В. П. Толкунов, проф. К. П. Власов, проф. В. В. Зорін, проф. С. Ф. Артюх, проф. І. Г. Шелепов та ін. Ними було створено середовище і всі умови для його творчого розвитку. У 1982 р. П. П. Говоров під керівництвом проф. В. П. Толкунова достроково захищає кандидатську дисертацію за темою: «Режими роботи та параметри вольтододавальних трансформаторів з тиристорним керуванням» в Ленінградському політехнічному інституті (кафедри К. С. Демірчана та В. В. Фетісова). Після захисту дисертації Пилип Парамонович працює на кафедрі електричних машин та апаратів Українського заочного політехнічного інституту та продовжує дослідження за тематикою вольтододавальних трансформаторів.

У 1988 р. П. П. Говоров переводиться до Харківського інституту комунального будівництва на посаду доцента кафедри електропостачання міст, де співпрацює з відомими фахівцями з енергетики та електротехніки: проф. К. П. Власовим, доц. В. І. Полосухіним, проф. К. К. Намітоковим, проф. В. В. Науманом та ін. Успішно продовжує дослідження на замовлення акціонерної компанії (АК) «Харківобленерго», ВО «Союзсвітло», ВО «ХЕМЗ», ВО «Електричні машини» тощо.

У 1992 році П. П. Говоров заснував наукову школу з електропостачання та освітлення міст.

У 2001 році під керівництвом проф. В. В. Зоріна він захищає докторську дисертацію за темою: «Керування режимами розподільних електричних мереж міст на основі гнучких систем» в Національному університеті «Львівська політехніка», де неоціненну допомогу отримав від колектива кафедри електричних мереж та систем і персонально від проф. А. В. Журахівського, проф. В. С. Перхача, проф. П. Д. Лежнюка, проф. В. В. Тісленко, проф. М. С. Сегеди, проф. П. Г. Стахіва та інших.

В Академії наук вищої освіти України (АН ВОУ) Пилип Парамонович працює із 1992 р.: 1993 р. — учений секретар, з 1995 р. — академік-секретар Відділення енергетики та ресурсозбереження, з 1997 р. — керівник Харківського відділення та заступник керівника Східного наукового центру АН ВОУ, з 2007 р. — віце-президент, керівник сектору технічних наук. Завдяки зусиллям П. П. Говорова нині відділення енергетики та ресурсозбереження АН ВОУ є одним з потужних відділень Академії, що спроможне розв'язувати завдання будь-якої складності. Дякуючи зусиллям П. П. Говорова та його наукової школи, а також за підтримки колективу відділення, вперше в історії АН ВОУ створено тематичний випуск «Вісника АН ВОУ» з енергетики та ресурсозбереження, розроблено низку концепцій та програм з енергозбереження, що забезпечило ознайомлення широкої енергетичної громадськості України з розробками академіків відділення і сприяло популяризації та впровадженню їх досягнень у виробництво.

Наукова діяльність Пилипа Парамоновича відзначена нагородами та подяками.

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Із 2001 р. розширилися межі міжнародної діяльність П. П. Говорова. Він є постійним учасником міжнародних конференцій зі світлотехніки (Болгарія, Угорщина, Польща, Німеччина тощо) та електроенергетики (Російська Федерація, Франція, Австрія, Греція, Сербія, Словаччина тощо).

В державах СНД П. П. Говорова знають як відомого фахівця-світлотехніка. Тісні зв'язки підтримуються ним з підприємствами «Міськсвітло» Ташкенту, Москви, Санкт-Петербургу, Нижнього Новгороду, Калінінграду тощо. Пилип Парамонович був організатором проведення першої в Україні міжнародної науково-технічної конференції з фізичних та технічних проблем світлотехніки та електроенергетики; організував випуск єдиного на той час в Україні міжнародного науково-технічного журналу «Світлотехніка та електроенергетика», який згодом було внесено до переліку ВАК наукових спеціалізованих видань України.

Серед досягнень П. П. Говорова — створення Національного світлотехнічного комітету України та введення України до складу Міжнародної комісії з освітлення, завдяки чому Україна стала повноправною тридцять дев'ятою світлотехнічною державою світу, рівною серед таких держав, як Німеччина, Англія, Франція, США, Японія, Нідерланди, Китай тощо.

За значний особистий внесок у розвиток світової світлотехніки та енергетичної науки у 2012 році П. П. Говорова обрано дійсним академіком Національної академії наук Республіки Сербської, де ним зроблено доповідь на тему «Освітлення майбутнього». Із 2017 р. П. П. Говоров є керівником міжнародного проекту з НАН Молдови по розробці Smart-Grid систем для міських електричних мереж.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Професор П. П. Говоров веде активну роботу у багатьох громадських організаціях. Він є дійсним академіком АН ВОУ (1992 р.), віце-президентом АН ВОУ, керівником секції технічних наук (2004 р.), головою Харківського регіонального відділення АН ВОУ (2002 р.), керівником Центру енергоефективних технологій ХНАМГ (2006 р.) (зараз ХНУМГ ім. О. М. Бекетова), керівником Східного наукового центру АН ВОУ (2013 р.), академіком-секретарем відділення «Енергетика та ресурсозбереження» (1992 р.), генерал-майором козацтва (генерал-осавул) Міжнародної Асоціації «Козацтво» (2006 р.), отаманом Харківського відділення Бунчукового козацького товариства Міжнародної Асоціації «Козацтво» (2006 р.), президентом Українського комітету з освітлення (2007 р.), членом Міжнародної комісії з освітлення (МКО) (2008 р.), дійсним академіком Академії наук Республіки Сербської (2012 р.), засновником наукової школи з електропостачання та освітлення міст (1992 р.), організатором випуску і головним редактором міжнародного науково-технічного фахового журналу «Світлотехніка та електроенергетика» (2002 р.), головою редакційної ради журналу «Світло-LUX» (2005 р.). Член редколегій великої кількості журналів, оргкомітетів конференцій тощо.

Публікації[ред. | ред. код]

Говоров П. П. — автор понад 500 наукових праць, серед яких: • підручників — 2 • навчальних посібників — 3 • навчально-методичних видань та конспектів лекцій — 4 • монографій — 3 • наукових статей та тез доповідей — понад 450 • винаходів — 24

Список опублікованих праць та винаходів професора П. П. Говорова див. у розділі «Посилання»

Дозвілля[ред. | ред. код]

У вільний час любить рибалити, відвідувати баню, читати книжки, слухати музику (свого часу грав в оркестрі), полюбляє театр, філармонію. Активно займається спортом, має розряди (футбол, волейбол).

Посилання[ред. | ред. код]