Годинник Павич (Ермітаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Годинник «Павич»
Peacock Clock.jpg
Peacock Clock
Творець: Джеймс Кокс, Фрідрих Юрі
Час створення: 1772
Матеріал: Метал
Техніка: позолота
Зберігається: Санкт-Петербург
Музей: Ермітаж
Годинник Павич, фрагмент з механічним павичем.

Годинник Павич (Ермітаж) — історична пам'ятка механіки кінця 18 ст., котру зберігає російський музей мистецтв Ермітаж.

Механічна іграшка Дж. Кокса[ред. | ред. код]

В 18 столітті серед нудьгуючих аристократів поширилась мода на механічні іграшки. Однією з них і були годинники. Впливові вельможі охоче замовляли та купували малі і великі механічні годинники, збагачені музичними приладами. Так, російський вельможа, граф Петро Борисович Шеремєтев придбав для власної парадної садиби Кусково великий годинник з музичним механізмом, призначення якого — дивувати гостей коштовним і незвичним приладом.

Дивовижний годинник з декількома металевими тваринами створив і англійський механік Джеймс Кокс. Він відтворив невеличкий звіринець, де головував механічний павич на дереві. Птах був здатний повертати голову і повільно розпушувати розкішний хвіст. Павича доповнювали декілька птахів (сова, півень) та кумедна вивірка, що тримала біля рота горішок.

Невеличкий годинниковий механізм був прихований, його розмістили в гриб, що стояв під стовбуром металевого дуба. Це було покажчиком підкореного, неголовного значення годинника в дивовижній механічній іграшці, котра призначалася лише для окраси палацу якогось вельможі. Вона і стала окрасою палацу Григорія Потьомкіна, що побачив і придбав годинник Павич 1780 року[1]. Потьомкін подарував дивовижий годинник імператриці Катерині II. З 1797 року годинник перевезли в Імператорський Ермітаж[2], що зробило його одним з перших, ранніх музейних експонатів. Після реставрації наприкінці 20 століття годинник Павич став одним із символів відомого музею.

Peacock Clock. Oak branch.jpg
Hermitage peacock clock.jpg
Часы Павлин. Белка.jpg
[[]]
«Листя металевого дуба»
«Годинник Павич»
Годинникар Джеймс Кокс
«Вивірка з горішком»
«»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972, с. 15.
  2. «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972, с. 15.

Джерела[ред. | ред. код]

  • «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972
  • «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976