Годоберинська мова
| Годоберинська мова | |
|---|---|
| Гъибдилълъи мицци | |
| Поширена в | Дагестан |
| Регіон | Ботліхський район |
| Носії | 4,000 |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 889: attempt to call global 'formatExternalId' (a nil value). |
| ISO 639-2 | Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 889: attempt to call global 'formatExternalId' (a nil value). |
| ISO 639-3 | Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 889: attempt to call global 'formatExternalId' (a nil value). |
Годоберинська мова (самоназва: Гъибдилълъи мицци) — мова годоберинців, зосереджена в селах Годобері та Зібірхалі Ботліхського району Дагестану.
За даними перепису населення Росії 2002 року число мовців становило 3 тисяч в Годобері, 103 в Зібірхалі і ще близько тисячі в інших поселеннях.
Мова ділиться на годоберинську та зібірхалинську говірку, що відрізняються насамперед в фонетиці: год. "кьибуда" і зіб. "кьибу иде" — «зтанцював», год. "бахъи" і зіб. "бахъин" — «ламати».
Мова є безписемною. Аварська та російська мови використовуюються як літературні.
Мова занесена до «Червоної книги мов».
