Голець Ганна Іванівна
| Голець Ганна Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
16 лютого 1910 с. Камінське Охтирського повіту, нині не існує | |||
| Померла |
6 жовтня 2001 (91 рік) Тернопіль | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актриса | |||
|
| ||||
Ганна Іванівна Голець (16 лютого 1910, с. Камінське Охтирського повіту, нині не існує — 6 жовтня 2001, Тернопіль) — українська актриса.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 16 лютого 1910 р. у селі Камінське Охтирського повіту (нині не існує) у сім'ї регента-псаломщика.
Навчалася в Охтирській семирічці, закінчила згодом педагогічний технікум, вчителювала. 1935 р. поступила до Другого робітничо-селянського пересувного театру Харківщини з базою в Охтирці (тепер Сумської області). Тоді зіграла першу велику роль Наталки у «Наталці Полтавці» Котляревського. Над театром взяли творче шефство талановиті актори Харківського театру ім. Т. Шевченка Валентина Чистякова, А. Бучма, М. Терещенко.
Працю Охтирського театру порушив напад Німеччини на Україну 1941 р. Театр евакуюється до Казахстану, де діяв понад два роки.
У січні 1944 р. Ганна Голець повертається з театром до Охтирки. Згідно з розпорядженням Міністерства культури України Охтирський драмтеатр ім. Т. Шевченка у червні 1945 переведено на постійну роботу до Тернополя.
Основним амплуа актриси були різнопланові образи матерів — Терпилихи («Наталка Полтавка»), Іванихи Дубихи («У неділю рано зілля копала»), Вусті Шурай («Ой не ходи, Грицю…»), Дзвонарихи («Не судилось»), матері («Марина»). Знаменито вона змальовувала образ старої циганки Гордилі у виставі «Циганка Аза» Старицького.
У сезоні 1979—1980 років у виставі «Поки гарба не перекинулась» О. Іоселіані Г. Голець зіграла успішно свою останню роль матері Кесарії.
У лютому 2000 року вечором-концертом відзначив Тернопільський театр 90-річчя з дня народження ветерана сцени Ганни Голець. Залишила Г. Голець спогади «Незабутнє» про своє творче життя, опубліковане у газеті «Вільне життя» (1980, 29 жовтня).
Проживала в Тернополі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
- Собуцька В. Я. Голець Ганна Іванівна [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
Література[ред. | ред. код]
- Голець Г. І. Незабутнє / Зап. П. Медведик // Вільне життя. 1980. — 20 жовт. — (Інтерв'ю у фундаторів театру).
- Жива легенда тернопільської сцени: [Розм. з Г. Голець вів М. Стрільчук] // Тернопіль вечірній. — 2000. — 1 берез. — (У світлі рампи).
- Карасьов І. Двадцять років на сцені: [Про сімейство акторів Миколу і Ганну Голець] // Вільне життя. — 1965. — 4 груд.
- Кушнірук З. Ця неповторна Голець: [У гостях в актриси, яку так люблять тернополяни] // Вільне життя. — 1993. — 12 черв.
- Медведик П. Її знають, пам'ятають, люблять // Соломія. — 2000. — № 1, фото.
- Садовська Г. Життєва вершина Ганни Голець // Вільне життя. — 2000. — 26 лют. — (Театральні вечори).
- Садовська Г. Хай усміхнеться сотня літ // Вільне життя. — 2000. — 15 лют., фото.
- Собуцька В. Акорди споминів — веселі і сумні: [До 90-річного ювілею актриси] // Свобода. — 2000. — 12 лют., портр. — (Ювілеї).