Голобров довгодзьобий
| ?Голобров довгодзьобий | |
|---|---|
_(2).jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Асітові (Philepittidae) |
| Рід: | Голобров (Neodrepanis) |
| Вид: | Голобров довгодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Neodrepanis coruscans Sharpe, 1875 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Neodrepanis coruscans |
 Віківиди: | Neodrepanis coruscans |
 EOL: | 919221 |
 ITIS: | 561571 |
 МСОП: | 22698771 |
 NCBI: | 254563 |
Голобров довгодзьобий[2] (Neodrepanis coruscans) — вид горобцеподібних птахів родини асітових (Philepittidae).
Ендемік Мадагаскару. Мешкає у дощових лісах вздовж північного та східного узбережжя острова.
Тіло завдовжки 9-10 см, включаючи хвіст; вага близько 22 г. Пухнастий птах з коротким хвостом та довгим і зігнутим дзьобом. У самців у шлюбний період верхня сторона тіла яскравого блакитного забарвлення, нижня частина жовтого кольору. Навколо очей бірюзовий карункул (шкіряний неоперений наріст). У самиць та самців у позашлюбний період верхня сторона темно-оливкового забарвлення та відсутній карункул
Трапляється поодинці. Територіальний вид. Живиться нектаром та дрібними комахами. Розмноження відбувається в період з листопада по січень. Полігінічний вид. Самець приваблює самиць співом та забарвленням. Будівництвом гнізда та піклуванням про потомство займається лише самиця.
- ↑ BirdLife International (2012). Neodrepanis coruscans: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
