Голованов Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голованов.jpg
Голованов Микола Семенович
Народився 21 січня 1891(1891-01-21)[1][2][3]
Москва, Московська губернія, Російська імперія
Помер 28 серпня 1953(1953-08-28)[1][2][3] (62 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність диригент, композитор, музичний педагог[d], піаніст і хормейстер
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди
Сталінська премія Орден Леніна Народний артист СРСР Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Народний артист РРФСР 800thMoscowRibbon.png

Голованов Микола Семенович (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948).

Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковного співу, де навчався у В. С. Орлова й О. Д. Кастальського, уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював Московський філармонічний оркестр. В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті.

Під керуванням Голованова найчастіше виконувалися епічні масштабні твори російських композиторів («Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського, «Іван Сусанін» Глінки, «Шехеразада» Римського-Корсакова й ін.). Під час війни, перебуваючи в Москві, продовжував давати концерти, працював на радіо. В 1948—1953 роках Голованов знову очолював Великий театр, в 1925—1929 й 1943—1944 викладав у Московській консерваторії.

Звучання оркестру Голованова відрізняли ідеальне фразування, динамізм інтерпретації, гармонічне сполучення симфонічних і драматичних елементів театральної дії. Під керуванням Голованова відбулися перші виконання П'ятої, Шостої, Двадцять другої і Двадцять третьої симфоній М. Мясковського, Другої симфонії Т. Хрєнникова, Третьої Рахманінова (уперше в СРСР). Будучи гарним піаністом, він часто виступав як акомпаніатор разом із дружиною, співачкою Антоніною Неждановою.

Голованов — автор ряду оригінальних творів: опери «Принцеса Юрата», симфонії, двох симфонічних поем, оркестрових сюїт, Увертюри на російські теми, більше 200 романсів, обробок народних пісень.

Література і посилання[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC
  3. а б Find a Grave — 1995.